Розпочався візит Путіна до Китаю. Це перший офіційний візит диктатора після призначення ним самого себе на посаду президента. Чого від цього візиту хоче Путін?
Давайте глянемо на склад делегації. З ним топочільники нафтогазової сфери. І це не дивно. Одне з ключових завдань – нарешті запустити проєкт "Сила Сибіру – 2", який має принести Китаю більше російського газу, а росіянам – гроші на війну з Україною. Це давня ідея Росії, яка, на щастя, далі розмов не просунулася. Подивимося, що буде зараз.
Що ще? Експерти вважають, це переговори про розблокування платіжних каналів для імпортно-експортних розрахунків. Як ми памʼятаємо, США серйозно взялися за китайські й турецькі банки. І ті (о, диво) швидко загнали російських покупців у безправне становище. Наразі банки Китаю, уникаючи санкційних ризиків, не приймають понад 80% платежів із Росії. Чи вдасться вирішити цю проблему?
Невідомо. Думаю, Китай, як завжди, спробує "домовитися по середині" і знайде середній варіант, який дозволить частково розблокувати платежі. Чому? Усе просто. Китаю важливіша співпраця з ЄС і Америкою. Від Росії їм треба лише дешеві енергоносії, ліс та інші ресурси.
І щодо України. Як уже відомо, Китай наразі не збирається приймати участь у мирному саміті у Швейцарії (можливо за місяць щось поміняється). Вони хочуть проводити в цьому питанні свою політику і навʼязати Україні мир на своїх умовах. На їхню думку, це дозволить їм стати рівноправним гравцем у трикутнику США – Європа – Китай. Саме для цього Сі їздив у Європу. Саме про це Сі говорив на зустрічах із Макроном і Шольцом. Саме цей план, який китайці, імовірно, обговорили й узгодили з лідерами ЄС, вони попросили передати українцям у Белграді.
Чому я так думаю? А тоді як інакше пояснити терміновий візит у Белград Кулеби? І саме тому на фоні цих "човникових переговорів" до нас приїхав Блінкен. Не виключено, що це узгодження бачення від Китаю та ЄС сьогодні Сі озвучить Путлєру. Ну, як озвучить. Поставить до відома і до виконання. Як би там не було, цей візит набагато важливіший для Москви, аніж для Пекіна. Це зустріч сюзерена й васала, на якій останньому озвучать плани та вимоги. Ну, у принципі, так завжди й було в історії московського царства. Вони завжди були васалами східних правителів.
А що має робити Україна? А нам своє робити. Нищити ворога й підтримувати ЗСУ. Ну, і святкувати День вишиванки. Зі святом, друзі.
Джерело: Viktor Taran / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора