Москва не на жарт боїться "Російський добровольчий корпус", якщо виділила $0,5 млн на ліквідацію Дениса Капустіна.
Кремль чудово розуміє, що під час смути найнебезпечніше, що може бути, – це адреса для мас, де є проста й доступна ідея, харизматичні лідери і ресурси.
Путін не просто так називав РДК, коли озвучував погрози, – це інформація, яка циркулює на самому верху не як абстракція: у РДК бачать виклик.
Найважливіше в таких проєктах, коли вони вже в русі, – це ресурс. РДК для того, щоб там були не сотні, а тисячі бійців, потрібні мільйони доларів.
Десятки мільйонів – без ресурсу жодний такий рух не можна масштабувати.
Такі гроші є в російської опозиції, точніше – у російських олігархів-утікачів, але ті не поспішають вкладатися в РДК.
Але треба чітко розуміти, що ФСБ саме такого сценарію і боїться (тому й вкладає ресурс у розкол усередині російських опозиційних груп і точок сили).
Водночас після блискучої спецоперації ГУР МО України (такі операції дійсно складні – у плані виявлення всіх ланок між замовниками й виконавцями) популярність РДК зросте.
Ті, хто шукає майданчик для боротьби з ненависним режимом, укотре побачать, що це не пустушка, а реальна альтернатива.
Інакше Москва не боялася б і не вкладала б ресурсу, що, утім, становить і підвищені ризики для самого Дениса Капустіна: він розуміє, що на нього не просто полювання – він бажана ціль.
Це також дає очки й ГУР, граючи у плюс, але водночас суттєво підвищує рівень відповідальності.
У будь-якому разі залишається тільки побажати максимуму сил і українській розвідці, і спецпідрозділу Тимура, і самому Денису з бійцями корпусу.
Коли ворог намагається задушити вас іще в зародку, ще на старті вашого походу, це означає лише одне – він допускає той факт, що з мисливця цілком може й сам перетворитися на здобич.
Джерело: Yigal Levin / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора