Втрати російських окупантів
1 200 370

ОСОБОВИЙ СКЛАД

11 449

ТАНКИ

432

ЛІТАКИ

347

ГЕЛІКОПТЕРИ

Юрій Гудименко
ЮРІЙ ГУДИМЕНКО

Ветеран, голова Ради громадського контролю НАБУ

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Французам довелося помирати не за Данциг, а за Францію. Але висновки не зроблені

"Вмирати за Данциг?" / Mourir pour Dantzig?

Он там, у стовпчику ліворуч, ця легендарна стаття, заголовок якої перетворився на слоган: "Навіщо помирати за Данциг?" Данцигом тоді називали нинішній Гданськ, Данциг – чи Гданськ – вимагав Гітлер і обіцяв, що як тільки вільне місто стане німецьким Данцигом, то війни більше ніколи не буде й усі будуть жити у спокої.

Щоправда, до цього Гітлер так само говорив про Рейнську зону, Австрію, Судети, а потім і всю Чехословаччину, тому повірили йому не всі. Але багато хто просто хотів вірити. Не те щоб вірити Гітлеру або в Гітлера – вірити в те, що все якось уляжеться, що не буде війни, що буде все, як завжди, і нічого страшного не буде.

Але воно було.

Стаття французького напівсоціаліста Марселя Деа вийшла 4 травня 1939 року в паризькій газеті L'Œuvre. До офіційного початку Другої світової війни залишалося менше чотирьох місяців. Французам довелося помирати не за Данциг, а за Францію.

Сам автор статті Марсель Деа з напівсоціаліста (неосоціаліста, як казали тоді) швидко став справжнім нацистом, увійшов у колабораційний уряд захопленої німцями Франції. Потім утік, ховався до кінця життя, був похований у могилі без імені на надгробку. А фраза залишається відомою на Заході.

Тільки висновки не зроблені.

Джерело: Ю.Г. | Юрій Гудименко / Telegram 

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Легка версія для блекаутів