Французам довелося помирати не за Данциг, а за Францію. Але висновки не зроблені 

"Вмирати за Данциг?" / Mourir pour Dantzig?

Он там, у стовпчику ліворуч, ця легендарна стаття, заголовок якої перетворився на слоган: "Навіщо помирати за Данциг?" Данцигом тоді називали нинішній Гданськ, Данциг – чи Гданськ – вимагав Гітлер і обіцяв, що як тільки вільне місто стане німецьким Данцигом, то війни більше ніколи не буде й усі будуть жити у спокої.

Щоправда, до цього Гітлер так само говорив про Рейнську зону, Австрію, Судети, а потім і всю Чехословаччину, тому повірили йому не всі. Але багато хто просто хотів вірити. Не те щоб вірити Гітлеру або в Гітлера – вірити в те, що все якось уляжеться, що не буде війни, що буде все, як завжди, і нічого страшного не буде.

Але воно було.

Стаття французького напівсоціаліста Марселя Деа вийшла 4 травня 1939 року в паризькій газеті L'Œuvre. До офіційного початку Другої світової війни залишалося менше чотирьох місяців. Французам довелося помирати не за Данциг, а за Францію.

Сам автор статті Марсель Деа з напівсоціаліста (неосоціаліста, як казали тоді) швидко став справжнім нацистом, увійшов у колабораційний уряд захопленої німцями Франції. Потім утік, ховався до кінця життя, був похований у могилі без імені на надгробку. А фраза залишається відомою на Заході.

Тільки висновки не зроблені.

Джерело: Ю.Г. | Юрій Гудименко / Telegram

Опубліковано з особистого дозволу автора