+1 Київ
Виборчий кодекс, ухвалений Верховною Радою у першому читанні, ризикує увійти в історію як один із найбільш цинічних та нікчемних законів.
Замість того, щоб раз і назавжди унеможливити купівлю депутатського мандата, він навпаки відкриває додаткові резерви для маніпуляцій та фальсифікацій у волевиявленні громадян.
Почнімо з того, що чинна Конституція передбачає суто мажоритарну систему, тоді як Виборчий кодекс запроваджує пропорційну – з відкритими виборчими списками та 100% імперативним мандатом. Така норма дозволяє партіям швидко позбавлятися від інакодумців у власних лавах.
Виборчий кодекс фактично ототожнює регіональний округ з усією областю. Відповідно, бюлетені з усієї області звозитимуть в обласний центр. Це відкриває унікальні можливості по дорозі переписувати проколи дільничних комісій. Потім вони курсуватимуть до Києва, що не виключає внесення додаткових правок у вищезгадані протоколи.
Як визначатимуть конкретних переможців? Число виборців, які проголосують за партії, що подолають чотирьохвідсотковий бар’єр, поділять на 450 депутатських місць у парламенті. Якби вибори проходили за такою системою у 2014 році, то кандидат від партії-переможниці для того, щоб потрапити у Верховну Раду, мусив би набрати щонайменше 26 тисяч голосів. Це і є виборча квота.
Для того, щоб набрати цю квоту тепер, голоси можна скупити по всій області, а не лише в окремо взятому нинішньому виборчому окрузі, який охоплює декілька районів. Це просто подарунок для шахраїв. Скупка по всій області стане менш ризикованою і практично непомітною.
Кому це під силу? Олігархам, місцевим кланам та організованій злочинності. Порядний і чесний, від якого б регіонального списку партії він не обирався, за таких обставин приречений на програш. Тобто запропонована нова виборча система є більш досконалою для фальсифікацій, ніж суто мажоритарна. Я не здивуюсь, якщо деякі популярні мери шляхом приватизації маловідомих партій на національному рівні без проблем зайдуть у парламент лише за рахунок голосів одного чи двох регіонів. Таким чином, ми зіткнемося з відчутним посиленням ролі місцевих кланів у майбутньому законодавчому органі країни.
Може статися й таке, коли за представників певної партії проголосує більшість людей в окремому регіоні, але ця партія не подолає прохідний бар’єр у межах усієї Україні, відтак інтереси великої кількості виборців узагалі не будуть представлені у Верховній Раді.
Ще один дискусійний момент – Виборчий кодекс унеможливлює відкликання депутатів і проведення перевиборів. На місце депутата, що складає мандат, заходить кандидат у депутати зі списку партії, за якого ніхто не голосував. Голова партії подає у ЦВК номерний список кандидатів у депутати. Ця система закріплює партійний диктат.
Вирішуватимуть проблеми в парламенті не депутати, а лідери фракцій. Роль рядового народного обранця зводиться до простого кнопкодава.
У регіональних списках партії принцип осідлості проігноровано. Однак я переконаний, що кандидатом у депутати в регіональному списку партій має бути громадянин, який постійно мешкає на території конкретного регіону не менше ніж 10 років або народжений там. А не парашутист, якого закинуть бозна-звідки.
Отже, у разі ухвалення Виборчого кодексу чисельність багатих і не зовсім чистих на руку політиків у Верховній Раді суттєво зросте. Нових сил ми не дочекаємося.
P.S.
Відкриті партійні списки запроваджуються здебільшого у двопалатних парламентах. За цих умов не порушується активне і пасивне виборче право громадянина. Якщо нижню палату представляють люди від партій, то верхню, яка може накласти вето на будь-яке рішення нижньої палати, обирають лише із незалежних, безпартійних і дуже авторитетних представників громадської думки регіонів.
В Україні давно настав час прийняти нову Конституцію із двопалатним парламентом. При загальній кількості 100 місць. Не більше. І відмовитися назавжди від феодального імперативного мандата, коли неугодного депутата можуть викинути з парламенту за його позицію.
У європейських країнах існує вільний мандат. Це означає, що парламентар має право на вільне голосування і висловлювання, навіть усупереч волі фракції, у якій він перебуває. За це його ніхто не позбавить депутатства.
Це європейський підхід, який мені дуже імпонує.
Джерело: "ГОРДОН"
