-2 Київ
У Великобританії та Ірландії, звідки бере витоки свято Гелловін, діти традиційно випрошують солодощі в жартівливо-ультимативній формі. Така традиція існує століттями і пов'язана з поняттям Souling – проспівування дітьми кельтських заупокійних молитов, після яких дорослі давали їм цукерки.
У Шотландії була така традиція – Guising. Діти, одягнені в карнавальні костюми, ходили по хатах, випрошуючи солодощі й монети. Водночас вони казали: "Trick or treat", що буквально означає "Неприємність або частування".
Фото: pixabay.com
Така традиція прижилася в Британії та США. Аби випросити цукерки, діти в костюмах монстрів ходять від будинку до будинку із запитанням "Солодощі чи капость?". Це серйозна погроза заподіяння шкоди господарю будинку в разі, якщо він не дасть частування.
Наприкінці 1920-х років така традиція у США стала повсюдною. Водночас деякі господарі будинків залишають цукерки в горщиках біля входу до свого будинку. А охочі поспілкуватися з дітьми та оцінити їхні карнавальні костюми прикрашають свої оселі атрибутикою Гелловіна: гарбузами, скелетами, павутиною.
Фото: pixabay.com
У Мексиці гелловінські розваги називаються calaverita. Діти, стукаючи у двері будинків, запитують: "Чи можете ви дати мені мій маленький череп?" У відповідь на це дорослі частують дитину солодощами у вигляді черепів.
У слов'янських народів такої традиції немає. Гелловінські випрошування солодощів трохи нагадують колядування. Але це відбувається на Різдво і ніяк не пов'язане з Гелловіном.
