0 Київ
Будинок вдови, що плаче
вул. Лютеранська, 23
Фото: tripadvisor.ru
Будинок збудували 1908 року за проєктом архітектора Едуарда Брадтмана у стилі раннього модерну. Замовником став полтавський купець Сергій Аршавський. Свої ініціали він залишив на фасаді в монограмі "СА". У 1913 році садибу придбав київський купець Товій Апштейн. Ініціали його синів – Соломона і Самуїла збігалися з монограмою "СА". Фасад будинку увінчаний маскароном – жіночим обличчям, на якому нескладно помітити вертикальні смуги, схожі на сліди сліз. Звідси і версія, що на будинку зображена якась скорботна через померлого чоловіка жінка, а сам він здатний навіювати смуток і тугу. За іншою версією, це голова грізної медузи Горгони. Також є думки, що маскарон – це билинний птах Алконост, що уособлює печаль.
Будинок Сулими
Лютеранська,16
Фото: ua.igotoworld.com
Будинок почали будувати у 1830-х роках. Він дістав свою назву "сулимівка" за прізвищем першого власника, купця Якима Сулими. Він не встиг пожити в цьому приміщенні – незабаром помер. Дім будували 20 років, протягом яких мешканці сусідніх будинків і перехожі запевняли, що ночами з особняка лунає сміх, а у віконних отворах з'являються напівпрозорі фігури в білому.
Деякий час у будинку жила вдова купця Уляна Сулима зі своїм новим чоловіком. Вона нібито скаржилася на те, що до неї приходить привид покійного і дорікає за те, що вона зійшлася з іншим чоловіком.
Замок Річарда
Андріївський спуск, 15
Фото: wikimedia.org
Цей будинок у стилі неоготики було побудовано 1904 року. Назва "замок Річарда – Левове Серце" – неофіційна. Його придумав письменник Віктор Некрасов – на честь короля Річарда Левине Серце, героя роману Вальтера Скотта "Айвенго". Цей особняк побудували за замовленням купця Дмитра Орлова. Незабаром господаря будинку застрелили, а будинок продали. Деякий час його використовували як готель, але він не був популярним. Мешканці скаржилися на завивання привидів. Під час реконструкції будинку з'ясувалося, що в стіни було вмонтовано яєчну шкаралупу. Саме вона під час поривів вітру видавала "завивання".
Будинок Булгакова
Андріївський узвіз, 13
Фото: wikimedia.org
У цьому будинку письменник Михайло Булгаков жив 13 років: із 1906-го до 1919-го. Зараз тут функціонує музей Булгакова. Будівлю овіяно легендами і містикою. Відвідувачі і співробітники музею вечорами помічали обриси жінки, схожої на головну героїню роману "Майстер і Маргарита". Також вважають, що цей будинок відвідує й дух самого письменника, пам'ятник якому розташовано неподалік.
Будинок із гаргуйлем
Велика Житомирська,8
Фото: ua.igotoworld.com
Один із будинків, який ріднить Київ із Парижем, – будинок Іпполити-Цезарини Роговської. Його виконано у стилі неоготики. Його, як і Нотр-Дам, прикрашає статуя Гаргуйля. Щоправда, в київському варіанті вона зовсім невелика. Старожили передавали легенду, що власниця будинку Роговська була прихильницею загадок і містики. Вона у себе вдома влаштовувала спіритичні сеанси: викликала духів із потойбічного світу. І саме на рівні тієї кімнати, де відбувалися ці таїнства, і розташована скульптура гаргуйля.
У міфології гаргуйль – це дракон, який перебуває на грані земного і підземного світів. За повір'ями, він міг перевертати кораблі і човни. А на фасадах будівель гаргуйлів розміщували, щоб відлякати стихії зла.
