$41.31 €42.99
menu closed
menu open
weather -2 Київ
languages

Давні символи: загадка трипільських "мадонн"

Давні символи: загадка трипільських "мадонн" Трипільські "мадонни" іноді мають голови тварин
Фото: spadok.org.ua
Одними з відмінних елементів трипільської культури є оригінальні жіночі скульптури з непропорційними фігурами і таємною символікою.

Трипільська культура належить до енеоліту і раннього бронзового віку (V–III тис. до н. е.). Вона була поширена на територіях сучасної України від долини Дніпра і західніше, а також у Молдові та Румунії.

Трипільськими "мадоннами" називають численні невеликі жіночі керамічні фігурки з об'ємними животами, стегнами і невеликими грудьми. У більшості знайдених скульптур виявляють отвори на кінцях рук. Це вказує на те, що їх використовували як предмети культу. Очевидно, підвішували на дерева, а ритуали проводили на вулиці.

Фото: vseslova.com.ua

Фото: vseslova.com.ua

У трипільській культурі розрізняють безліч фігурок жінок: вони зображені стоячи, сидячи, вагітними, іноді це богині, які були ідолами певних культів: жінки з головами сов, корів, із двома головами.

Фігурки найчастіше прикрашали символом спіралі та серпа. Вони уособлювали циклічність змін у природі і місяць – жіноче начало. Спіраль зображували і на грудях богинь. Це вказувало на годування як таїнство наділення життєвою силою, що виходить від жінки. Жінку, яка народила дітей, імовірно, уже зараховували до сонму богинь. А молоко вважали напоєм сили, життя, зміцнення. Також символіка спіралі уособлювала дощі, після яких земля давала плоди.

Фото: kray.ck.ua Фото: kray.ck.ua

Трипільські богині були ідолами зародження нового життя, родючості.

На животі "мадонн" трипільці креслили ромб. На його сторонах прикріплювали зерна – можливо, це мало значення ритуалу притягування врожаю. Загалом зображення можна читати як засіяне поле, над яким іде дощ, унаслідок чого в майбутньому неодмінно буде багатий урожай.

На стегнах фігурок богинь трипільці зображали також косі лінії, які уособлюють проливні дощі – отримання з небес цілющої вологи. За деякими версіями, такі візерунки трипільські жінки наносили на свої тіла – робили татуювання, щоб здобути прихильність небес для свого роду.