Психологічне насильство: як розпізнати й протистояти

"Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, де кривдник застосовує словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування. Він прагне встановити контроль над життям іншої людини і самоствердитися завдяки цьому. Бездіяльність – це теж насильство", – пояснила психологиня Центру "Незламна" Юлія Галаган.

Вона додала, що психологічне насильство зазвичай передує іншим. Спочатку агресор чинить психологічний тиск, а потім, якщо це не дало бажаного рівня влади й контролю, додає економічне й фізичне насильство.

Варто розрізняти: окремий конфлікт у сім'ї, випадкову образу чи навіть повторювані сварки – це не психологічне насильство. Насильство – це свідома поведінка, використання власної переваги й контроль над іншою людиною.

Ознаки психологічного насильства:

1. Контроль. Кривдник хоче керувати вашим життям: впливає на вибір роботи, друзів чи навіть одягу.
2. Знецінення. Ви чуєте нецензурну лайку у свій бік, словесні образи, приниження. Так кривдник хоче завдати вам емоційного болю.
3. Ігнорування. Ваші потреби ігнорують або вдають, що їх немає. Це один зі способів покарання.
4. Ізоляція. Вам забороняють спілкуватися з іншими людьми, ходити на роботу чи навчатися.
5. Переслідування. У реальному житті або в соцмережах кривдник може стежити за вами. Він погрожує чи шантажує, щоб дістати бажане.

Фото: depositphotos.com

Часто агресор звинувачує: "Це ти винен/на", "Ти мене спровокував/ла", "Такого взагалі не було". Це прийоми газлайтингу, тобто маніпуляції з метою змусити потерпілу людину сумніватися в адекватності сприймання навколишньої дійсності.

Якщо батьки чинять психологічне насильство щодо своїх дітей, вони виправдовують його словами: "Я старший і маю більший досвід".

Людина, яка зазнає психологічного насильства, постійно перебуває в напрузі. Характерною особливістю психологічного насильства є циклічність. Вона складається з кількох фаз: зростання напруги, безпосереднє насильство, фаза перемир'я, "медовий місяць". В останній фазі агресор прагне продемонструвати свої найкращі сторони. Далі слідує нова фаза напруги.

Наслідки психологічного насильства:

• зниження самооцінки;
• відчуття власної неповноцінності;
• розвиток депресії, тривожних розладів, посттравматичного стресового розладу;
• погане фізичне самопочуття;
• зниження імунітету.

Як вийти із психологічного насильства:

1. Зверніться до професіоналів. Психологи, психотерапевти, адвокати й інші фахівці можуть допомогти розпізнати психологічне насильство та навчити реагувати на нього.
2. Усвідомте свої межі та встановіть їх. Ви маєте право на повагу, гідність і безпеку. Якщо їх порушують, дайте знати, що це вам не подобається, що ви не готові це терпіти.
3. Не мовчіть. Говоріть про власний досвід психологічного насильства з людьми, яким ви довіряєте. Це можуть бути друзі, родичі чи колеги.
4. Дбайте про фізичне здоров'я. Намагайтеся підтримувати здоровий спосіб життя: здорове харчування, регулярна фізична активність і достатній сон. Це може стати важливою частиною процесу відновлення після психологічного насильства.
5. Збережіть докази. Психологічне насильство – це злочин. Воно визначено в законодавстві України як різновид домашнього насильства. А це означає, що ви можете звернутися до поліції, якщо постраждали від нього. Тому потрібно зберегти всі докази: повідомлення, електронні листи, записи розмов, фото- або відеоматеріали. Вони стануть у пригоді за подальшого врегулювання ситуації в юридичний спосіб.