Психологічне насильство: як розпізнати й протистояти

Цікаве

Психологічне насильство може впливати не лише на емоційний, а й на фізичний стан людини. Про це розповіла психологиня центру "Незламна" Юлія Галаган, про що виданню "ГОРДОН" повідомила пресслужба фонду "Маша".

"Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, де кривдник застосовує словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування. Він прагне встановити контроль над життям іншої людини і самоствердитися завдяки цьому. Бездіяльність – це теж насильство", – пояснила психологиня Центру "Незламна" Юлія Галаган.

Вона додала, що психологічне насильство зазвичай передує іншим. Спочатку агресор чинить психологічний тиск, а потім, якщо це не дало бажаного рівня влади й контролю, додає економічне й фізичне насильство.

Варто розрізняти: окремий конфлікт у сім'ї, випадкову образу чи навіть повторювані сварки – це не психологічне насильство. Насильство – це свідома поведінка, використання власної переваги й контроль над іншою людиною.

Ознаки психологічного насильства:

Контроль. Кривдник хоче керувати вашим життям: впливає на вибір роботи, друзів чи навіть одягу.
Знецінення. Ви чуєте нецензурну лайку у свій бік, словесні образи, приниження. Так кривдник хоче завдати вам емоційного болю.
Ігнорування. Ваші потреби ігнорують або вдають, що їх немає. Це один зі способів покарання.
Ізоляція. Вам забороняють спілкуватися з іншими людьми, ходити на роботу чи навчатися.
Переслідування. У реальному житті або в соцмережах кривдник може стежити за вами. Він погрожує чи шантажує, щоб дістати бажане.

Психологічне насильство: як розпізнати й протистояти

Часто агресор звинувачує: "Це ти винен/на", "Ти мене спровокував/ла", "Такого взагалі не було". Це прийоми газлайтингу, тобто маніпуляції з метою змусити потерпілу людину сумніватися в адекватності сприймання навколишньої дійсності.

Якщо батьки чинять психологічне насильство щодо своїх дітей, вони виправдовують його словами: "Я старший і маю більший досвід".

Людина, яка зазнає психологічного насильства, постійно перебуває в напрузі. Характерною особливістю психологічного насильства є циклічність. Вона складається з кількох фаз: зростання напруги, безпосереднє насильство, фаза перемир'я, "медовий місяць". В останній фазі агресор прагне продемонструвати свої найкращі сторони. Далі слідує нова фаза напруги.

Наслідки психологічного насильства:

зниження самооцінки;
відчуття власної неповноцінності;
розвиток депресії, тривожних розладів, посттравматичного стресового розладу;
погане фізичне самопочуття;
зниження імунітету.

Як вийти із психологічного насильства:

Зверніться до професіоналів. Психологи, психотерапевти, адвокати й інші фахівці можуть допомогти розпізнати психологічне насильство та навчити реагувати на нього.
Усвідомте свої межі та встановіть їх. Ви маєте право на повагу, гідність і безпеку. Якщо їх порушують, дайте знати, що це вам не подобається, що ви не готові це терпіти.
Не мовчіть. Говоріть про власний досвід психологічного насильства з людьми, яким ви довіряєте. Це можуть бути друзі, родичі чи колеги.
Дбайте про фізичне здоров'я. Намагайтеся підтримувати здоровий спосіб життя: здорове харчування, регулярна фізична активність і достатній сон. Це може стати важливою частиною процесу відновлення після психологічного насильства.
Збережіть докази. Психологічне насильство – це злочин. Воно визначено в законодавстві України як різновид домашнього насильства. А це означає, що ви можете звернутися до поліції, якщо постраждали від нього. Тому потрібно зберегти всі докази: повідомлення, електронні листи, записи розмов, фото- або відеоматеріали. Вони стануть у пригоді за подальшого врегулювання ситуації в юридичний спосіб.