"Метінвест": Через тарифи державних монополій ми втрачаємо основні експортні ринки

Події

Державні монополії підвищують тарифи на енергію та перевезення, а бізнес втрачає основні експортні ринки та переходить у режим виживання. Про це говорив голова офісу генерального директора групи "Метінвест" Олександр Водовіз на конференції "Україна та світ попереду", яку організувало NV за підтримки The Economist, повідомив сайт "Метінвесту".

За словами Водовоза, "Метінвест" зіткнувся зі значним зростанням операційних витрат і зниженням конкурентоспроможності, що призвело до зупинення Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату. Зараз стратегія групи полягає у збереженні колективу та підтримці поточних операцій. Додаткове зростання тарифів, на його думку, ще більше послабить позиції бізнесу.

"Сьогодні в нас зупинений ІнГЗК. Це 4 тис. людей без роботи, для яких ми намагаємося зробити все можливе – працевлаштувати на інших активах, допомогти. Дві причини зупинення комбінату – високі тарифи на електроенергію та на перевезення залізницею. Ми не дострілюємо по собівартості до наших якірних ринків. І зараз ми бачимо, що "Укрзалізниця" хоче знову підвищити тарифи на 37%. Пропонується майже чотирикратне підвищення тарифу на транспортування газу, а тариф на передавання електрики вже підвищили на 30%. У таких умовах думати про майбутній розвиток дуже важко. Ми увімкнули режим виживання і стараємось якось зберегти те, що маємо", – сказав Водовіз.

Він додав, що регуляторні органи та державні компанії мають побудувати діалог із бізнесом щодо тарифної політики, тому що бізнес є основним споживачем послуг компаній-монополістів і їхні рішення прямо впливають на підприємства та показники української економіки.

"Укрзалізниця" має свої витрати, багато чого зробила, допомогла з евакуацією. Але треба також дивитися вперед. УЗ останні два роки прибуткова, а ми маємо збитки. У них за 2024 рік приблизно 6 млрд кешу, а в нас немає кешу. Вони не хочуть реструктуризувати свої зобов'язання, а приватному бізнесу треба це робити по бондах тощо. І, головне, у нас зараз із державними монополістами немає дискусії – ні з НКРЕКП, ні з УЗ, от в чому біда", – зауважив Водовіз.

Контекст

ОП "Укрметалургпром" у грудні закликало уряд не підвищувати тариф на вантажні перевезення, а запровадити дворічний мораторій на підвищення тарифів "Укрзалізниці" й провести аудит у держкомпанії з метою запобігання неконтрольованим витратам. Автори зауважили, що наслідки підвищення тарифів для економіки України будуть катастрофічними й загрожують Україні зупинкою стратегічних підприємств і суттєвим скороченням валютної виручки.
5 грудня ЦТС повідомляв, що віцепрем'єр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба зустрічався з керівництвом "Укрзалізниці" й уже отримав від нього план підвищення тарифу. Тоді учасники ринку заявили, що це "дуже дивна поведінка міністра", адже рішення ухвалювали кулуарно й бізнес до обговорення не залучали.
Дані про фінансові результати УЗ оприлюднило видання Forbes Ukraine. "Укрзалізниця" завершила три квартали 2024 року з показником чистого прибутку в розмірі 1,66 млрд грн. Виторг УЗ за січень – вересень зріс до 78 млрд грн. Це на 17% більше, ніж було за аналогічний період торік.
Минулий рік "Укрзалізниця" завершила із чистим прибутком 5,2 млрд грн.
За перше півріччя 2024 року "Укрзалізниця" отримала прибуток у розмірі 3,1 млрд грн. Однак тодішній голова компанії Євген Лященко спрогнозував, що рік компанія завершить зі збитками, й ініціював перегляд тарифів на вантажні перевезення.