+6 Київ
Податковий комітет Верховної Ради обговорював законопроєкт №13134 на засіданні 13 червня. Встановлення мита, за твердженням ініціаторів, стимулюватиме внутрішнє перероблення сировини й підвищить доходи бюджету, пише видання.
"Суть правки, яку запропонували внести до законопроєкту нардепи Дмитро Кисилевський та Андрій Мотовиловець, полягає в тому, що 10-відсотковим митом мають обкладатися експортні операції трейдерів. Натомість виробники сої та ріпаку, які самостійно експортуватимуть продукцію, таке мито не сплачуватимуть. Такий підхід нібито має диференціювати дві категорії експортерів, стимулювати переробку, а також збільшить надходження до держбюджету. Зміни до законодавства хочуть внести саме в червні, оскільки активна фаза експорту сої та ріпаку починається в липні, а пік припадає на серпень", – ідеться у статті.
Голова податкового комітету ВР, нардеп Данило Гетманцев назвав запропоноване нововведення повторенням "сумнозвісної "соєвої правки" 2017 року, вказують журналісти. Тоді скасували відшкодування ПДВ виробникам сої.
"Це рішення також декларувалося як стимул для розвитку внутрішньої переробки: трейдерам стало невигідно експортувати сировину, якщо вони не виробники, тож очікувалося, що її спрямують на переробку. У підсумку дрібні виробники, які не мали змоги формувати експортні партії з відшкодуванням ПДВ, були вимушені продавати сою посередникам за зниженою ціною. Як результат – до 2019 року площі під посівами сої скоротилися на 21%. У 2020 році ці правки було скасовано, зростання площ відновилося", – нагадало видання.
За його повідомленням, учасники ринку стверджують, що переробні заводи в Україні не завантажені повністю не через брак сировини, а через небажання купувати її за конкурентними цінами. Потужностей в Україні досить, щоб переробити весь урожай олійних, але фермери часто віддають перевагу експорту, адже експортери пропонують кращу ціну.
"На початку повномасштабної війни, коли операційна діяльність портів Великої Одеси була заблокована, а на логістиці втрачалося до 30% експортної ціни, переробний бізнес показував надприбутки. Але не з причини надзвичайно вигідної кон'юнктури на глобальних ринках олії та шроту. А тому що український фермер був у безвихідній ситуації і продавав продукцію з величезним дисконтом, аби отримати хоч якісь кошти. Звичайно, за таких умов планова окупність інвестицій у будівництво переробного заводу становила неймовірно короткі три роки. Що спричинило "бум" таких інвестицій, підтверджували галузеві ЗМІ", – вказано в тексті "Бізнес.Цензора".
Згідно з інформацією експертів видання, після відновлення функціонування чорноморських портів трейдери пропонують фермерам кращу ціну, ніж переробники.
"Водночас підприємці зацікавлені якнайшвидше повернути вкладені в будівництво нових переробних потужностей інвестиції. Один із найпростіших варіантів – штучно примусити фермерів продавати сировину дешевше на внутрішньому ринку. Таким чином, експортне мито фактично стане прихованою дотацією для переробної галузі за рахунок аграріїв", – наголосили автори матеріалу.
Учасники обговорення законопроєкту зазначали, що непередбачуваність регуляторної політики посеред сезону жнив чи в пікові місяці для експорту підриває довіру бізнесу до влади.
"Якщо б ви це зробили через пів року, через рік, заздалегідь, увесь бізнес попередили – окей, назвіть це державною політикою, протекціонізмом. Коли це робити день у день таким способом – воно виглядає, як "шкура", звучить, як "шкура", і є "шкура", скоріше за все. Давно я такого підходу в комітеті не бачив", – заявив під час засідання податкового комітету ВР заступник голови нардеп Ярослав Железняк.
Як вказано у статті, запропоновані нові мита призведуть до порушення Угоди про асоціацію з Європейським союзом, яка прямо забороняє впровадження нових постійних експортних мит.
"Хоча автори правки називають це мито "тимчасовим", насправді в запропонованій редакції ставка 10% не обмежена в часі, тобто фактично є постійною. Репутаційні наслідки такого рішення можуть бути серйозними. По-перше, такий крок підважує довіру європейських партнерів до України як до країни, що дотримується домовленостей. Це може ускладнити подальші переговори про інтеграцію до ЄС і отримання підтримки. По-друге, виникає дисонанс: коли деякі сусідні країни ЄС обмежували імпорт українського зерна, Київ рішуче протестував, називаючи це недружнім і незаконним кроком. Однак тепер Україна сама розглядає обмеження експорту зерна, що виглядає непослідовно й може бути розцінене як прояв протекціонізму", – написав "Бізнес.Цензор".
На переконання його авторів, у разі зменшення обсягів експорту українські аграрії можуть втратити основні експортні ринки в ЄС і на Близькому Сході, які формували роками.
"Якщо ж Україна раптово перекриє або різко обмежить експорт ріпаку й сої, "нестачу швидко закриють великі гравці – Австралія, Канада, Німеччина, Франція (по ріпаку), США, Бразилія (по сої)", застерігають галузеві експерти", – резюмує видання.
