Чубаров: Будь-які запрошення Путіна до тих чи інших форм діалогу

Події

Будь-які запрошення президента РФ Володимира Путіна до тих чи інших форм діалогу є сприянням новій агресії Росії. Про це заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в інтерв'ю "Главкому" , яке вийшло 8 вересня.

Він зазначив, що після початку роботи Кримської платформи держави мають перейти до практичних кроків. Їх, за його словами, потрібно обговорювати, а потім виконувати.

"Дехто замість того, щоб запрошувати Путіна на додаткові консультації та діалоги, замість того, щоб давати зелене світло "Північному потоку – 2", мають іти на жорсткі кроки. Про це потрібно говорити відкрито. Що будь-які запрошення Путіна до тих чи інших форм діалогу – це сприяння новій агресії Росії, як проти Криму, так і загалом проти України та інших держав", – сказав голова Меджлісу.

Саміти Росія – ЄС припинили після окупації Криму 2014 року. Щодо Росії діє кілька санкційних пакетів Євросоюзу. Частина з них пов'язана з посяганням на територіальну цілісність, незалежність і суверенітет України. Окрім того, ЄС вводив санкції проти громадян РФ і російських організацій за кібератаки і арешт російського опозиціонера Олексія Навального.

23 червня 2021 року ЗМІ повідомили про бажання канцлерки ФРН Ангели Меркель і президента Франції Еммануеля Макрона запросити Путіна на саміт лідерів країн ЄС, який відбувався у Брюсселі 24–25 червня.

Наступного дня Меркель заявила, що Євросоюз "має шукати прямого контакту з Росією і російським президентом". Заяву Меркель підтримали Макрон і канцлер Австрії Себастьян Курц, а також, за даними ЗМІ, представники Данії, Італії та Болгарії.

Кремль позитивно поставився до ініціативи Меркель про відновлення діалогу.

Однак практично половина країн – членів ЄС висловила різке несхвалення цієї ідеї. МЗС України викликало послів Німеччини та Франції через цю ініціативу.

Контекст

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини й захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, у форматі експертної мережі.
Офіційно діяльність Кримської платформи розпочато на інавгураційному саміті 23 серпня 2021 року. У ньому взяло участь 46 делегацій.
На саміті ухвалили декларацію Кримської платформи, яка засуджує політику Росії щодо окупованого Криму. Її відкрито до підписання іншими країнами, зазначав президент України Володимир Зеленський.
У МЗС РФ назвали Кримську платформу "русофобською акцією, яка не має перспектив ", і заявили, що участь інших країн в ініціативі "неминуче позначиться на наших відносинах".
Українська влада зазначала, що Росія перешкоджала проведенню саміту Кримської платформи. За даними РНБО України, через тиск Росії одна з країн, яка раніше підтвердила участь у саміті, відмовилася від неї.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив, що в Києві "реакцією російської сторони задоволені".
Коментуючи протидію РФ Кримській платформі, Зеленський заявив, що тиск був на рівні лідерів країн.