"Мені б хотілося зробити все, що в моїх силах, щоб підтримати цю ініціативу. Мені б хотілося вставити Крим у більш глобальний контекст. Цілком зрозуміло, що анексія Криму – трагічний епізод в історії дотримання прав людини, особливо коли йдеться про населення півострова і кримських татар", – підкреслив Фукуяма.
Він назвав анексію Криму частиною геополітичних змагань між авторитарним режимом і ліберальною демократією.
"Кількість демократичних держав зростала з 1991 року приблизно до 2008 року. Україна була частиною цього процесу. Наприкінці першого десятиліття XXI століття ми побачили, що це зростання почало спадати", – зазначив філософ.
Він послався на дані неурядової організації Freedom House, яка заявила, що 2020 року сталося значне відкочування у дотриманні демократичних прав і свобод через пандемію COVID-19.
"Це пов'язано з тим, що більшість антидемократичних сил були самовпевненими. Мені здається, що дві найбільші – Росія і Китай – відіграли в цьому надзвичайну роль. Вони консолідували внутрішню владу режиму та активно проєктують вплив на зовнішній світ", – підкреслив Фукуяма.
За його словами, анексія півострова сталася внаслідок "жорстокого порушення міжнародних норм і прав людини".
"Це стало новою формою зовнішньої політики Росії. Тому мені здається, що Україна наразі є основним фронтом боротьби всіх країн, які борються проти диктатури. Росія бачить, що успіх України є загрозою для внутрішнього порядку РФ", – вважає професор.
Він наголосив на важливості підтримки зовнішньої політики України і повернення Криму.