За її словами, повномасштабного вторгнення РФ не було б, якби Захід серйозніше сприйняв захоплення півострова Кремлем.
"Ми дали [президенту Росії Володимирові] Путіну всі карти в руки, щоб він міг дуже швидко завоювати півострів. Зараз ми маємо використати цей досвід і більше не бути такими наївними. Я згодна з тими, хто хоче зберегти цей прекрасний світ і не витрачати коштів на нарощування озброєнь, але, на жаль, зараз це нереально", – сказала Марін.
Фінська прем'єрка впевнена, що для збереження світопорядку країни ЄС мають інвестувати в оборонний потенціал, щоб також мати в руках важелі впливу. І щоб авторитарні держави, і РФ зокрема, не могли скористатися силою і домогтися своїх цілей, додала вона.
Контекст
24 лютого 2022 року Путін оголосив про вторгнення в Україну. Окупанти зайшли на материкову частину України, зокрема, з півострова.
Українська влада неодноразово заявляла, що має на меті деокупацію всіх захоплених із 2014 року українських територій, зокрема Криму. Президент України Володимир Зеленський не відкидав звільнення півострова в невійськовий спосіб. "Якщо хтось готовий запропонувати нам спосіб деокупації Криму в невійськовий спосіб, я буду тільки за", – казав він у листопаді.
У грудні начальник української військової розвідки Кирило Буданов заявляв, що Крим повернуть і у військовий, і в дипломатичний спосіб. "Наші підрозділи зайдуть туди зі зброєю в руках", – сказав Буданов.
10 лютого 2023 року міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук повідомила, що Україна розпочала підготовку управлінських кадрів для Криму.