США нагадали Росії про її окупаційні війська у трьох країнах, зокрема в Україні

Події

Війська НАТО перекинули ближче до Росії після того, як вона окупувала український півострів Крим. Про це російській владі нагадали в посольстві США в Україні, зробивши 11 січня ретвіт представниці США в НАТО Джуліанни Сміт.

"НАТО не насаджує антиросійські настрої та не прагне конфронтації. Росія турбується про безпеку, але країни НАТО також. НАТО перекинув сили до країн Балтії та Польщі лише після того, як Росія вторглася в Крим у 2014 році. Росія наразі має окупаційні сили в Україні, Грузії та Молдові", – ідеться в повідомленні.

Росія окупувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною та Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.

8–12 серпня 2008 року між Росією та Грузією стався збройний конфлікт. Російські війська спільно з південноосетинськими формуваннями витіснили грузинські війська з Південної Осетії, яка офіційно є частиною Грузії, тимчасово зайнявши низку прилеглих до конфліктної зони районів Грузії. Пізніше РФ визнала незалежність Південної Осетії та Абхазії. Крім Росії, це зробили Нікарагуа, Венесуела, Науру та Сирія. Згідно з грузинським законодавством, Абхазія та Південна Осетія – окуповані РФ території.

Російські війська також перебувають у Придністров'ї. Регіон оголосив про суверенітет 1990 року, у зв'язку із чим між Молдовою та самопроголошеною республікою виник збройний конфлікт. Улітку 1992-го бойові дії завершили. У середині 90-х у Придністров'я ввели контингент російських миротворчих сил. Політично конфлікту досі не врегульовано. Світова спільнота незалежності Придністров'я не визнала.

Контекст

10 грудня 2021 року на тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною та на окупованих територіях МЗС РФ опублікувало заяву, у якій Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ у НАТО.
Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг відхилив цю вимогу. "Відносини НАТО з Україною вирішуватимуть 30 союзників по НАТО та Україна – і ніхто інший", – наголосив він.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
10 січня 2022 року в Женеві відбувся основний раунд переговорів між США та РФ щодо "гарантій безпеки", розмова тривала приблизно 7,5 години. Заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков після переговорів сказав, що США через стягування Росією військ до українсько-російського кордону висунули претензії та "певні погрози" Москві, а російська делегація запевнила, що РФ не планує нападати на Україну.
За словами Рябкова,який очолює російську делегацію,РФ потрібні "залізобетонні" гарантії того, що Україна та Грузія ніколи не стануть членами НАТО. Він додав, що в Москві хотіли б, щоб на саміті в Мадриді, який відбудеться 29–30 червня, Альянс це юридично закріпив.
Заступниця держсекретаря Сполучених Штатів Венді Шерман, яка очолює американську делегацію, на брифінгу після переговорів Росії та США заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню.
12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.