Прокуратура РФ попросила суд визнати винними вісьмох кримських татар, обвинувачуваних у справі другої бахчисарайської групи "Хізб ут-Тахрір", і призначити їм тривалі строки ув'язнення в колонії суворого режиму. Про це прокурор Євген Колпіков заявив 31 серпня під час дебатів у Південному окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону, повідомляє проєкт "Ґрати".
Представник обвинувачення назвав підсудних членами "терористичної організації, яка маніпулює релігійними почуттями".
Він клопотав про таке покарання:
- Марлен Асанов – 20 років суворого режиму і штраф 800 тис. руб. (300 тис. грн);
- Мемет Бєлялов – 21 рік;
- Тимур Ібрагімов – 20 років;
- Сервер Зекір'яєв – 15 років;
- Сервер Мустафаєв – 17 років;
- Сейран Салієв – 19 років;
- Ернес Аметов – 17,5 року;
- Едем Смаїлов – 17,5 року.
Перших трьох обвинувачення розглядає як організаторів осередку забороненого в Росії ісламського руху.
Крім цього, прокурор попросив призначити підсудним обмеження свободи після відбування покарання – заборонити перебування в публічних місцях і зобов'язати прибувати в поліцію для реєстрації двічі на місяць.
Суд оголосив перерву до 1 вересня.
У жовтні 2017 року в Бахчисараї затримали кримських татар Ібрагімова, Асанова, Белялова, Салієва, Зекір'яєва й Аметова. У травні 2018 року в межах тієї самої справи затримали і заарештували Смаїлова і Мустафаєва. Усі вони – активісти організації "Кримська солідарність" – об'єднання адвокатів, родичів політв'язнів та активістів, яке допомагає кримчанам, що зазнали переслідувань за політичними або релігійними мотивами.
Затриманих обвинуватили в участі в "Хізб ут-Тахрір" – міжнародній ісламській політичній організації, що закликає до об'єднання всіх мусульманських країн у халіфат, але відкидає терористичні методи боротьби. Росія визнала її терористичною 2003 року, діяльність "Хізб ут-Тахрір" на території країни заборонено. У межах українського законодавства "Хізб ут-Тахрір" є легальною організацією. У країнах Західної Європи і Північної Америки її також не заборонено, за винятком адміністративних обмежень на її діяльність у Німеччині.
Усі підсудні відкидають обвинувачення в тероризмі і стверджують, що їх переслідують за політичними та релігійними мотивами.
Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Після анексії Криму, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо – кримських татар.