"Мені складно в цьому зізнаватися зараз, але у мене є фобія великого скупчення людей. І уваги людей до мене", – заявив артист.
Він зазначив, що не має на увазі концерти.
"Я говорю про якісь залаштункові історії. Коли я зустрічаюся з великою кількістю уваги в мій бік, якщо я не виконую роль артиста в цей момент, то мені стає ніяково. Я завжди тікаю... Хоча мені дуже подобається, бо я пізнаю саму подію... Мені подобається, тому що я вбираю культуру, мені цікаві якісь рішення: будь то світло, звук, щось ще... Але водночас я відчуваю певний тиск від уваги, поглядів, запитань. Занадто багато всього контекстуального і наративного трапилося зі мною в цьому житті, що тепер мені не дає комфортно почуватися. Це моя фобія", – заявив він.
Співак сказав, що не боїться смерті – хоча раніше йому складно було прийняти думку про неї, але тепер він розуміє, "що вона станеться – і все".
"Плюс є ще одна фобія: власної марності. Мені дуже складно проводити час без користі. Мені страшно з самого дитинства, бо мама мене щоразу тицяла носом у неправильне проведення дозвілля. "У тебе часу мало. Помремо всі рано чи пізно. Отже, ти маєш бути корисним. Займися чимось корисним", – поділився музикант.
Дорн: Коли ти вперше зустрічаєшся з Європою, думаєш: "Вау! Та ти що!" Переїжджаєш і розумієш: менталітет не мій, цінності не мої. Свобода? Та нема тут ні хріна свободи. Повний текст інтерв'ю Дорна Гордону