"На Тернопільщині у селі Вістря Коропецької територіальної громади зберігся давній обряд – засівання з конем у ніч із 13-го на 14 січня. Новорічне дійство провадить молодь. У ньому беруть участь колядники, засівальники, поводир коня, музики, всього понад 20 осіб", – ідеться у повідомленні.
Згідно з описом обряду, для нього обирають об'їждженого та гарного коня, привчають заходити в будинок, підгодовують зерном і цукром, плетуть вінок і прикрашають паперовими квітами. Опівночі юнаки вирушають селом, ходять тими будинками, де є незаміжні дівчата, грають марш під вікнами, а дівчина запрошує колядників до будинку, куди ті заходять разом із конем.
"Під час колядування та віншування дівчина (поводир, господар оселі) годують коня заздалегідь приготованим сіном, зерном і калачем... Хлопець із ватаги, якому до вподоби незаміжня дівчина, запрошує її до танцю. Потім парубок веде дівчину на подвір'я, садить на коня і разом вони виїжджають за ворота. Це символізує: невдовзі дівчина вийде заміж і покине батьківську хату", – розповіли у міністерстві.
Зазначають, що обряд засівання з конем у цьому селі триває до ранку, доки не обійдуть будинки всіх незаміжніх дівчат.
"Існує повір'я: якщо кінь у хаті наслідить, то дівчина того ж таки року неодмінно вийде заміж", – ідеться у повідомленні.
У Мінкультури зазначили, що навіть за радянської влади цей обряд і далі відтворювали, а частину "засіяних" коштів передавали церкві.