Нідерландський музей повернув Україні 565 предметів, серед яких античні скульптури, скіфські та сарматські прикраси і китайські лакові скриньки віком приблизно 2 тис. років. Зараз спеціалісти київського музею обстежують їхній стан.
"Оскільки колекція набула міжнародного політичного резонансу, її стан і подальша доля будуть відтепер під пильною увагою світу. Це у свою чергу покладає відповідальність на всіх, хто стояв за політичним рішенням про повернення колекції до воюючої України. Вони мають забезпечити їй безпрецедентну охорону, а також відповідну економічну підтримку Національному музею історії України", – сказав Андрощук.
Контекст
На початку лютого 2014 року в Музеї Алларда Пірсона відбулася виставка "Крим – золотий острів у Чорному морі", на якій представили експонати з кількох українських музеїв, зокрема Центрального музею Тавриди, Керченського історико-культурного заповідника, Бахчисарайського історико-культурного заповідника та Національний заповідник "Херсонес Таврійський". Після анексії Криму Росією права на експонати заявили і українська влада, і підконтрольна Москві "влада" Криму.
У вересні 2014 року в Україну повернули 19 експонатів виставки, які до експозиції зберігали в Музеї історичних коштовностей у Києві, решту 565 предметів залишили в Нідерландах. Їх амстердамський музей вирішив не передавати Україні до рішення суду чи угоди між сторонами.
У грудні 2016 року Окружний суд Амстердама ухвалив рішення повернути Україні скіфське золото й зобов'язав українську сторону виплатити Музею Алларда Пірсона за зберігання артефактів €111 тис. Окупаційна влада намагалася оскаржити рішення, проте Апеляційний суд Амстердама в жовтні 2021-го і Верховний суд Нідерландів у червні 2023-го підтвердили рішення суду першої інстанції.
22 листопада Мінкульт повідомив, що домовився з Музеєм Пірсона щодо повернення в Україну кримських артефактів, зокрема золота скіфів. В.о. міністра культури України Ростислав Карандєєв зазначив, що нідерландський музей не взяв оплати за зберігання колекції протягом дев'яти років.
-1 Київ
