Директорка київської школи Романенко: Закрити дитину вдома – неправильно й дещо егоїстично. Найкраще все-таки для дитини ходити у школу 

"Найскладніший складник моєї роботи – спілкування з батьками. Є тривожні батьки. Це зрозуміло в нашій ситуації. Приходять батьки: "Покажіть укриття". Пояснюємо, що під час тривоги в нас є чіткий алгоритм дій. Учителі насамперед відводять дітей в укриття й повідомляють про це батьків через чат. Ми відпрацювали цей процес: п'ять хвилин – і всі діти й співробітники вже в укритті. Причому в укритті в нас є парти, монітори, і старші діти й далі навчаються в укритті, а з молодшими проводять ігри. Після закінчення тривоги інформуємо батьків: "Усе гаразд, ми у класі", – розповіла Романенко.

На її думку, для психічного здоров'я дітей важливо, що вони змогли повернутися до реального навчання у школах.

"Незважаючи на всі труднощі, вони прагнуть, щоб їхня дитина проживала життя, яке їй потрібне. Закрити дитину вдома – неправильно й дещо егоїстично. У школі все зроблено для дітей та їхньої безпеки. Дітям тут комфортніше набагато. Найкраще все-таки для дитини ходити у школу. Спілкування рятує дітей, зменшує силу переживань. У колективі вони жартують, граються, співають, навчаються, триває живе навчання і спілкування", – заявила Романенко.

За її словами, цьогорічна система підготовки дітей не відрізняється від торішньої. Єдине, що змінилося у школі, – підхід до роботи з персоналом.

"Ми проводимо менше заходів. Переживання й недосипання після нічних тривог – найскладніше. Зазвичай на канікулах ми вигадували додаткові заняття, а зараз – я відпускаю вчителів відсипатися. Не вимагаю нічого. Канікули – отже, усі відпочиваємо", – заявила Романенко.