З міжнародною компонентою. Сибіга розповів, як можуть моніторити режим припинення вогню

Події

Україна буде визначальною стороною моніторингу за дотримуванням режиму припинення вогню, оскільки все відбувається на її території, але можуть бути й міжнародні сили. Про це розповів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в інтерв'ю "РБК-Україна", опублікованому 17 березня.

Міністр нагадав про досвід мінського процесу і встановлених тоді перемир'їв, яких було щонайменше 25. За його словами, це свідчить, що від російської сторони варто очікувати провокацій і що росіяни не дотримуються своїх домовленостей. "Їхня практика – відразу порушувати ці перемир'я. Тому нам дійсно потрібно мати дієвий механізм об'єктивного контролю", – сказав він.

За словами Сибіги, завдяки технічним спроможностям, які Україна наростила протягом останніх років, є можливості залучення для цього моніторингу безпілотних технологій.

Сибіга зазначив, що механізм контролю має бути з міжнародною компонентою для об'єктивності фіксації ймовірних порушень і провокацій із російського боку. Постає питання, хто може здійснювати такий моніторинг, але Україна є визначальною стороною стосовно контролю й моніторингу за дотриманням перемир'я, сказав міністр. За його словами, влада вже займається формуванням національної команди, яка вироблятиме алгоритми забезпечення цього процесу.

За його словами, зазвичай механізми контролю за дотриманням перемир'я працюють під парасольками ООН, ОБСЄ чи інших міжнародних інституцій. Сибіга повідомив, що це також предмет для обговорення з європейськими колегами, з американською стороною. "І ми зараз також ці консультації проводимо, особисто я також проводжу як міністр, тому що тут ми потребуємо і експертизи, і колективної дипломатичної мудрості", – розповів глава МЗС України.

Відповідаючи на запитання про те, що країна-агресор може заявити про недовіру до контролерів із країн Заходу й вимагатиме спостерігачів із Білорусі чи Китаю, Сибіга заявив: "Я не буду припускати, що вони будуть собі вигадувати. Є чіткі розуміння, чіткі правила, як це має бути, щоб відповідати процесу забезпечення перемир'я. Це наша позиція, ми розуміємо приблизно конфігурацію, уже маємо достатньо дипломатичних шрамів у нашій історії, щоб чітко розуміти і наш національний інтерес, і ті кроки, які справді є дієвими".

Контекст

11 березня у Джидді (Саудівська Аравія) відбулися переговори України та США. Як ідеться у спільній заяві за підсумками зустрічі делегацій, США запропонували негайно запровадити 30-денний режим припинення вогню в Україні, Київ висловив готовність. Зеленський сказав, що це стосується "не тільки ракет, дронів і бомб, не тільки в Чорному морі, а також по всій лінії фронту".
ЗМІ писали, що РФ може висунути вимогу зупинити постачання зброї в Україну як умову для припинення вогню.
13 березня помічник нелегітимного російського президента Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що РФ не хоче припинення вогню на 30 днів. Він назвав ініціативу "нічим іншим, як тимчасовим перепочинком для українських військових", тоді як РФ нібито прагне "довгострокового мирного врегулювання".
Того самого дня в американському мінфіні заявили про готовність США запровадити максимальні санкції проти РФ. Введення жорсткіших обмежень проти Росії є частиною плану американського президента Дональда Трампа щодо підготовки поля для успішних переговорів, додали у відомстві.
Путін 13 березня заявив, що Росія нібито підтримує тимчасове перемир'я з Україною, але "є нюанси", зокрема щодо Курської області РФ, де сили оборони України проводять воєнну операцію. Окрім того, Путін вважає, що Україна може скористатися цими 30 днями, щоб провести "примусову мобілізацію", підготовку мобілізованих підрозділів і отримати нові постачання зброї від Заходу.