"Це взагалі стандартна ситуація, так звані мертві душі, тобто коли всім зрозуміло, що він загинув, але іноді буває, що він і в полон потрапив, тобто треба виплачувати. І російські дружини, вдови чекають, що ось нарешті заживуть – "Лада Калина", вони вже поглядають на килимки, чохли, щоб усе в колір підходило. А це смішно, але не смішно, тому що вони дійсно цього чекають", – сказав він.
За словами Золкіна, під час дзвінка рідні російських полонених насамперед починають говорити про виплати.
"Уявіть собі українську маму або дружину, яка пів року не бачила свого сина або чоловіка, уперше вона його бачить [за допомогою відеозв'язку] і перше запитання, яке вона ставить: "Де твоя картка?" А перше запитання, яке він їй ставить, – чи заблокувала вона його картку, щоб, не дай боже, ніхто грошей не зняв... Я цього не уявляю... Це нонсенс. Я думав би, що це неправда, якби все це третій рік не слухав", – сказав Золкін.
Він розповів, що часто російські військові вже загинули, але їхні картки – у командира. Вважають, що вони ще у строю, і на них надходять виплати, які одержує командир, а в цей час рідні намагаються з'ясувати, де їхні родичі, які воюють, і чи не загинули вони.