Економіст Савченко: Розмір траншу відповідає грошам, які Україна має повернути у МВФ та інші фінансові організації цього року 

Міжнародний валютний фонд (МВФ) примушує Україну до наджорсткої монетарної політики, що негативно впливає на темпи зростання ВВП, розвиток промисловості й експорт. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив ексзаступник голови правління НБУ, фінансист, економіст Олександр Савченко.

"Виконати всі умови, записані в меморандумі про співробітництво МВФ та України, доволі легко. Але я не здивуюся, якщо ми порушимо їх після першого ж траншу. Нова програма stand-by спрямована не на примус до виконання реформ. Її головна функція – підтримувати платіжний баланс, щоб країна могла обслуговувати свої зовнішні борги. Розмір допомоги Фонду практично відповідає грошам, які ми повинні повернути у МВФ та інші фінансові організації цього року", – розповів Савченко.

За його словами, нова програма Міжнародного валютного фонду доволі збалансована.

"Зазвичай приблизно 10% рекомендацій МВФ спірні, припускають двозначне трактування, лобістські вимоги тощо. Усе-таки МВФ – політико-економічна організація, де основний акціонер – США. І вони диктують політику. Наприклад, американці хочуть постачати в Україну енергоресурси замість Росії – скраплений газ та нафту. І вони зацікавлені у високих цінах. Але вони не можуть вимагати від нас призначати ціни, вищі за ринкові. А зараз у нас ціни на газ вищі. Хоча в останні місяці вартість газу й нафти впали втричі. Тому цього й наступного року, найімовірніше, вимоги МВФ не суперечитимуть інтересам нашого бізнесу та виробників. А щоб такого ніколи не було, перемовники з боку України мають бути набагато сильнішими. Також настав час самим розробляти програми та їх фінансувати, а не звертатися до Фонду. Ми в цьому сенсі чемпіони, жодна країна світу не звертається щороку у МВФ", – зазначив економіст.

Із мінусів програми він особливо виділив жорсткі вимоги до монетарної політики.

"Рекомендація інфляційного таргетування і політика Нацбанку не витримують критики. Ставка рефінансування в 6%. Це майже в чотири рази вище, ніж інфляція. Такого немає в жодній країні світу. І виходить, що МВФ ніби примушує нас до наджорсткої монетарної політики. Це боляче б'є і негативно впливає на темпи зростання ВВП України, розвиток промисловості й експорт. Запитання: це зроблено цілеспрямовано чи через низьку кваліфікацію експертів МВФ? Повірте, там теж є люди, які відстають від економічних реалій. Надмірна жорсткість монетарної політики – найбільший мінус програми. А що стосується економічної політики, нам пощастило, ми потрапили в епоху зниження цін на енергоносії, тому вимоги Фонду, у принципі, не суперечать нашим національним інтересам", – резюмував Савченко.

12 червня голова Національного банку України Яків Смолій повідомив, що Україна отримала $2,1 млрд першого траншу кредиту Міжнародного валютного фонду. Він підкреслив, що кошти спрямують у державний бюджет і їх використають із метою боротьби з коронавірусом та для забезпечення макрофінансової стабільності України.

11 червня МВФ опублікував меморандум про співпрацю з Україною в межах 18-місячної програми stand-by.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль говорив, що Фонд не висував додаткових умов для одержання другого траншу.

Нову програму співпраці з Україною виконавча рада МВФ схвалила 9 червня, ідеться про виділення $5 млрд. Програма фінансування покликана допомогти економіці України в умовах кризи, спричиненої епідемією коронавірусної інфекції, "завдяки забезпеченню платіжного балансу та бюджетної підтримки, зберігаючи водночас досягнення і просуваючи невеликий набір головних структурних реформ, які гарантують повернення України до зростання після завершення кризи".