У період кризи відбувається відтік коштів із ризикових активів. Українські державні облігації – саме такі – економіст Вишлінський G

Криза, пов'язана з обваленням цін на нафту, може призвести до відтоку коштів, вкладених в українські державні облігації. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив виконавчий директор Центру економічної стратегії, член ради "Реанімаційного пакета реформ" Гліб Вишлінський.

"Такий фактор, як різке падіння цін на нафту, створює хвилі, що пройдуть всіма ринками. Обвалення цін на нафту може позначитися й на економіці України. Першою може відчути це на собі сфера торгівлі. Щоправда, особливого негативного впливу бути не має, якщо, звісно, не трапиться якийсь украй негативний сценарій. Що стосується українського експорту, підстав чекати зниження попиту, наприклад, на продовольство, немає, але щодо металу деяке падіння ймовірне. Відчутний удар завдано ринку палива, оскільки знижується потреба в ньому, зокрема й  через скорочення обсягів пасажирських перевезень", – сказав економіст.

За його словами, ударити по бюджету України може також і спалах коронавірусу.

"Найбільший вплив відчує на собі фінансовий ринок. Зазвичай у період таких криз відбувається відтік коштів з облігацій і ризикових активів загалом. До речі, українські державні облігації – саме такі. І цей процес зменшує можливість покриття дефіциту держбюджету. Зокрема, перекредитування за виплатами зовнішнього боргу, запланованими на цей рік. А зриваючи програму співпраці з МВФ, ми також ставимо під загрозу виконання бюджетних зобов'язань перед українськими громадянами і кредиторами. Також доти, доки ситуацію з коронавірусом не буде взято під контроль, на світових ринках триватимуть такі коливання. Спалах інфекції здатний завдати удару й по бюджету України, адже збільшаться витрати на охорону здоров'я, доведеться обмежити економічну активність усередині країни, зростуть витрати роботодавців", – зазначив Вишлінський.

5 березня Організація країн – експортерів нафти, куди входить 14 нафтовидобувних держав: Алжир, Ангола, Венесуела, Габон, Іран, Ірак, Конго, Кувейт, Лівія, ОАЕ, Нігерія, Саудівська Аравія, Екваторіальна Гвінея й Еквадор, – погодила додаткове обмеження видобутку нафти на 1,5 млн барелів на добу через падіння попиту на неї через коронавірус. Очікували, що 6 березня до угоди приєднається Росія, але сторонам не вдалося домовитися про продовження наявної або укладення нової угоди.

Прессекретар "Роснефти" Михайло Леонтьєв заявив, що угода з ОПЕК не відповідала інтересам Росії та не була партнерською. За даними джерел The Bell, ініціатором розриву угоди був голова "Роснефти" Ігор Сєчин. Керівництво Росії вважає, що відмова від угоди завдасть шкоди американським виробникам сланцевої нафти, з'ясували журналісти The Bell і Bloomberg.

До 1 квітня між країнами – членами ОПЕК та партнерами організації, зокрема Росією, продовжує діяти домовленість про скорочення обсягів нафтовидобування на 1,7 млн барелів на добу. Після цього всі обмеження знімуть.

На тлі невдалих переговорів Саудівська Аравія, за даними джерел Bloomberg, вирішила "вступити в тотальну цінову війну" і наростити видобуток із нинішніх 9 млн до 12 млн барелів на добу. Це, як вважають опитані агентством аналітики, "призведе до хаосу на ринку нафти".

9 березня вартість північноморської нафти Brent упала на 30% – до $33 за барель. Таке падіння цін виявилося найсильнішим із 1991 року – із часів війни в Перській затоці. Після ранкового обвалення цін на нафту різко впали біржові індекси цілої низки країн. Торги на Нью-Йоркській фондовій біржі вперше з часів фінансової кризи 2008 року було припинено.

Услід за цим обвалилися російський рубль і ринок акцій у РФ.

На сайті торгів зазначено, що станом на 16.30 10 березня нафта подорожчала на 8,06% після рекордного падіння.