+10 Київ
Світова організація торгівлі (СОТ) визнала, що обмеження Росії на транзит українських товарів у Казахстан і Киргизстан було б визнано такими, що не відповідають зобов'язанням у межах організації, якби такі заходи ввели не під час "надзвичайних обставин у міжнародних відносинах".
Про це у коментарі, який надійшов виданню "ГОРДОН", заявила радник міністра економічного розвитку і торгівлі України Роксолана Підласа, коментуючи рішення групи рефері СОТ за скаргою України не на користь Києва.
У резюме, розміщеному на сайті організації, ідеться, що "ситуація між Україною і Росією із 2014 року була "надзвичайною в міжнародних відносинах"... Оспорювані заборони на транзитні перевезення й обмеження було ухвалено у 2014-му і 2016 роках, і тому їх "ухвалили під час цієї надзвичайної ситуації 2014 року. Відповідно, група встановила, що дії Росії було об'єктивно "виконано під час надзвичайної ситуації в міжнародних відносинах".
"Група експертів визначила, що Російська Федерація може аргументувати застосування обмежень транзитного руху статтею 21 генеральної угоди щодо тарифів і торгівлі (ГУТТ. – "ГОРДОН")... оскільки дійсно існує "надзвичайна ситуація в міжнародних відносинах" між Україною та Російською Федерацією у значенні цієї статті", – зазначила Підласа.
За її словами, група СОТ не надала будь-яких рекомендацій щодо приведення заходів відповідно до положеннь ГУТТ.
"Такі висновки групи експертів одночасно означають, що всі дії України в торговельно-економічній сфері, спрямовані на протидію агресії Російської Федерації, безумовно, виправдані в очах міжнародного права та міжнародної спільноти (санкції, ембарго, обмеження у сфері валютно-фінансового регулювання й усі інші обмеження). Саме ці обмеження є предметом розгляду ініційованої Російською Федерацією проти України "санкційної справи" DS 525, де РФ стверджує, що Україна порушила свої зобов'язання, коли наклала обмеження на імпорт російських товарів", – підкреслила представник Мінекономрозвитку.
Підласа розповіла, що її відомство вивчає матеріали справи та розробляє стратегію подальшого захисту інтересів України в межах СОТ.
У коментарі "Громадському радіо" вона уточнила, що це рішення не є остаточним.
"Говорити про програш передчасно, тому що насправді усталеною практикою в СОТ є двоетапний розгляд суперечок. Спочатку розгляд групою експертів, а потім – апеляційним органом", – сказала радник міністра.
5 квітня СОТ опублікувала рішення групи арбітрів стосовно спору Росії й України щодо введених Москвою обмежень на транзит українських товарів у Казахстан і Киргизстан через територію РФ. У СОТ зробили висновок, що РФ не порушила ні генеральної угоди щодо тарифів і торгівлі за 1994 рік, ні документа про приєднання до СОТ.
Спеціальні заходи з контролю діють у Росії з 1 січня 2016 року. Підписаний президентом РФ Володимиром Путіним указ установив, що транзитні автомобільні та залізничні вантажоперевезення з України через російську територію здійснюють тільки з території Білорусі.
Це рішення керівництва РФ стало реакцією на початок дії з 1 січня 2016 року зони вільної торгівлі між Україною та Європейським союзом. Спочатку заборона стосувалася лише постачань до Казахстану, а з липня 2016 року транзитні обмеження поширили на Киргизстан.
У грудні 2018 року Путін продовжив дію указу до 1 липня 2019 року.
Україна неодноразово закликала Росію скасувати обмеження на транзит у межах СОТ.
Із проханням створити групу арбітрів Україна звернулася до СОТ 9 лютого 2017 року.
