Байден продовжив санкції США проти Ірану, введені 1995 року

Байден продовжив санкції США проти Ірану, введені 1995 року Байден зазначив, що дії та політика Ірану загрожують нацбезпеці США
Фото: ЕРА
10 березня президент США Джо Байден оголосив, що продовжує санкції проти Ірану ще на рік. Про це поінформував сайт Білого дому, на якому опублікували листа Байдена до керівництва Конгресу США.

Глава Білого дому нагадав, що санкції проти Ірану автоматично припиняються, якщо протягом 90 днів до завершення строку їхньої дії не продовжить президент США.

"Я надіслав у федеральний реєстр для публікації додане повідомлення про те, що надзвичайний стан щодо Ірану, який оголосили 15 березня 1995 року, має залишатися чинним після 15 березня 2023 року", – написав він.

Американський президент наголосив, що "дії та політика уряду Ірану і далі становлять надзвичайну та виняткову загрозу національній безпеці, зовнішній політиці й економіці Сполучених Штатів".

"Тому я визначив, що необхідно [...] залишити чинними всеосяжні санкції проти Ірану у відповідь на цю загрозу", – пояснив Байден.

Контекст

Рада Безпеки ООН 20 липня 2015 року схвалила угоду, спрямовану на обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття з неї санкцій. Тегеран гарантував, що відмовиться від ідеї створення ядерної зброї. За 10 років, у разі виконання Іраном умов ядерної угоди, усі обмеження й умови, які містяться в резолюції ООН, мали припинити дію.

8 травня 2018 року тодішній президент США Дональд Трамп оголосив, що його країна виходить зі Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) щодо Ірану, вважаючи його "катастрофічним". За словами Трампа, Тегеран обманював світову спільноту, приховуючи продовження розвідок у сфері ядерної зброї.

Колишній іранський президент Хасан Рухані говорив, що радіє виходу США з ядерної угоди. Він назвав Вашингтон "проблемним партнером" і поінформував, що продовжить роботу за угодою із Францією, Великобританією, Німеччиною, Китаєм і Росією. Також Рухані попередив, що Тегеран може відновити збагачення урану у промислових масштабах.

6 серпня 2018 року Трамп підписав указ, який відновив санкції проти Ірану, що діяли до підписання ядерної угоди. Вони набули чинності 5 листопада. 8 травня 2019 року в Ірані заявили про відмову виконувати частину зобов'язань за ядерною угодою. 1 липня стало відомо, що ця країна перевищила ліміт запасів низькозбагаченого урану, встановлений положеннями СВПД.

У вересні 2020 року в МАГАТЕ підтвердили, що Іран почав збагачення урану, порушивши умови ядерної угоди зі світовими державами. У листопаді в організації повідомили, що іранські запаси урану вже у 12 разів перевищують поріг, установлений ядерною угодою.

У заяві високого представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля від 11 січня 2021 року йшлося про те, що Іран розпочав збагачення урану на рівні 20% на підземному заводі Фордо.

Нинішній президент США Джо Байден у лютому 2021 року говорив, що Сполучені Штати не скасують санкцій проти Ірану доти, доки влада цієї країни не відмовиться від планів щодо збагачення урану. Він називав вихід США із ядерної угоди 2015 року помилкою і під час передвиборчої кампанії припускав, що Вашингтон повернеться до діалогу з Тегераном щодо цього питання.

Запаси високозбагаченого урану в Ірані за нового уряду країни зросли вчетверо, до 10 кг станом на вересень 2021 року, зазначили в МАГАТЕ.

В Ізраїлі заявляли, що Іран здатний до кінця 2021 року виробити досить матеріалу для створення ядерної бомби.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України США також неодноразово вводили санкції (зокрема проти іранських фізичних і юридичних осіб, причетних до постачання дронів-камікадзе Росії) – наприклад, 8 вересня і 15 листопада 2022 року, 6 січня і 31 січня 2023 року.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати