$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +10 Київ

Дії в.о. керівника САП Грищука в повторному відновленні справи "Роттердам плюс" незаконні – адвокатка

Дії в.о. керівника САП Грищука в повторному відновленні справи "Роттердам плюс" незаконні – адвокатка Наталія Дригваль: Закриття справи і дії прокурора, який їх прийняв, також двічі підтвердив Вищий антикорупційний суд
Фото: rbc.ua
Ні в кого із професіоналів не залишилося сумнівів, що у справі "Роттердам плюс" не було й немає складу злочину і чергові спроби знову відновити її – це лише привід затягнути політизований процес, заявила адвокатка у справі Наталія Дригваль.

В.о. глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Максим Грищук відновив справу "Роттердам плюс", яку до цього було вже двічі закрито, і таке рішення суперечить закону, заявила "РБК-Україна" адвокатка у справі Наталія Дригваль.

Вона вважає, що позиція САП свідчить про намір затягувати процес.

"Згідно з нормами КПК, скасування постанов прокурорів САП може бути здійснено генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов'язки, або керівником САП. Як ми розуміємо, у цьому списку не значаться ні в.о. керівника САП, ні перший заступник керівника САП, яким є Максим Грищук. Особливе обурення у нас викликає, що пан Грищук, будучи в.о. глави САП, раніше чітко вказував у своїй офіційній переписці на відсутність у нього таких повноважень, – розповіла юристка. – Закриття справи і дії прокурора, який їх прийняв, також двічі підтвердив Вищий антикорупційний суд. Ні в кого з фахівців не залишилося сумнівів, що у справі не було і немає складу злочину. Однак чергові спроби знову відновити її – це лише привід затягнути цей позбавлений сенсу політизований процес".

Дригваль нагадала, що справа "Роттердам плюс" триває вже майже п'ять років, але жодна державна або міжнародна експертиза не встановила наявності збитків або шкоди від цієї формули.

"Попри об'єктивні факти: відсутність шкоди, потерпілих, складу злочину, – слідство продовжує незаконно переслідувати осіб, які вже понад 1,5 року перебувають у статусі підозрюваних. Це безпрецедентний випадок порушення законодавства України. Кричуще порушення прав людини і продовження абсурду, пов'язаного зі справою "Роттердам плюс". У разі продовження порушення конституційних прав громадян України з боку силових органів ми розглянемо можливість подачі позову в ЄСПЛ", – заявила вона.

28 серпня 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про закриття справи "Роттердам плюс" у частині, що стосується підозрюваних, через відсутність достеменних і вичерпних доказів завдання збитків. 8 серпня закінчувався термін проведення розслідування, яке триває три з половиною роки, із березня 2017-го. Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року НАБУ зобов'язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину.

27 жовтня Національне антикорупційне бюро України повідомило про відновлення справи.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 18 листопада припинила всі провадження щодо оскарження рішення прокуратури закрити справу "Роттердам плюс" через відсутність складу злочину. Антимонопольний комітет України також закрив розслідування щодо формули "Роттердам плюс" у зв'язку з відсутністю порушень.

21 січня 2021 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повторно закрила справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину.

27 січня про відновлення цієї справи із 25 січня повідомило НАБУ.