"Україна вже стала доступним джерелом брухту для Туреччини, найбільшого у світі імпортера цієї сировини. Попри наявність експортного мита у розмірі €58 за тонну, Туреччина у липні 2021 року імпортувала з України рекордний обсяг брухту – 98,4 тис. тонн. Це максимальний показник у 2020–2021 роках. Саме у цей період вітчизняні металурги відчули гострий дефіцит сировини, який триває і досі", – зазначив експерт.
Він наголосив, що водночас уряд Туреччини надає преференції своїм підприємствам.
"Турецькі метзаводи будували завдяки держсубсидіям, держава створювала логістичну інфраструктуру у морпортах. Через це турецькі металурги можуть купувати український брухт практично за будь-якою ціною. І водночас Анкара жорстко закриває свій ринок від української металопродукції, – сказав Головко. – Турецька статистика показує, що поряд з Україною турецькі метзаводи активно імпортували брухт із Лівії, придбавши там 82 тис. тонн у липні (також рекорд). Ось тільки лівійський уряд 16 серпня запровадив мораторій на експорт брухту, а Україна – ні. Хоча брухтовий протекціонізм вже давно став загальносвітовою практикою: різного кшталту обмеження на вивезення брухту ввели Аргентина, Вірменія, ОАЕ, ПАР, Казахстан. Єврокомісія також розглядає дане питання".
Темпи вивезення брухту і далі зростають, розширюють також і ринки, повідомив експерт.
"Даних Держмитниці за серпень ще немає, але попередні дані щодо експорту не вселяють оптимізму. Експорт брухту з України все ще на високому рівні, хоча світові ціни на нього падають. До того ж, за неофіційною інформацією, у серпні експортери українського брухту "відкрили" для себе новий ринок збуту – Румунію, хоча ця країна завжди була експортером брухту. Тому існує велика ймовірність того, що через Румунію здійснюють реекспорт брухту до Придністров'я. Це самопроголошений російський анклав, який існує завдяки дотаціям з Росії, тому місцевий метзавод може "забирати" український брухт за будь-якою ціною", – резюмував Володимир Головко.