+3 Київ
Експерт нагадав, що, згідно з Національно визначеним внеском у досягнення цілей Паризької угоди (НВВ2), Україна до 2030 року має знизити викиди на 7% від поточного рівня, і на металургію покладають особливі надії, оскільки на неї припадає 26% викидів. Тому забезпечення металургії необхідним для роботи за екологічнішими технологіями, де як сировину використовують брухт, має бути одним із пріоритетних завдань для держави.
"Брухт – це головна сировина для зниження викидів СО₂ в металургії. Більше використання брухту – найпростіший спосіб знизити викиди не тільки завдяки розвитку електрометалургії, у якій брухт є основною сировиною, але й завдяки його більшому використанню в конвертерному виробництві", – пояснив Тарасенко.
За словами експерта, на сьогодні споживання брухту в Україні становить приблизно 3,5 млн тонн на рік, але потенціал його споживання в рази вищий – 7,5–8 млн т. Водночас тренд на підвищення споживання брухту є загальносвітовим, що вже призвело до різкого зростання цін на сировину на світових ринках і спровокувало масове вивезення його з України. Зокрема, у червні експорт брухту з України становив 85 тис. тонн – рекордно високий обсяг із травня 2016 року, а в липні був іще вищим – 104 тис. тонн.
Тарасенко зазначив, що низка країн уже розпочала дискусію про необхідність введення обмежень на експорт брухту, і Україні треба йти тим самим шляхом, щоб вітчизняні виробники не програвали своїм конкурентам.
"Мито на експорт брухту в Росії підвищили спочатку із €5 до €45, а потім – до €70. Група євродепутатів відстоює рішення про заборону експорту брухту з ЄС. Мита на експорт брухту також є в Індії (20%), Малайзії (15%), Саудівській Аравії. Тимчасову заборону на експорт брухту вводили в ОАЕ. Аналогічний захід у липні введено в ПАР", – повідомив Тарасенко.
