Гроші

Імпорт вугілля зі США в Україну відбувається за формулою "Роттердам плюс" – експерт Центру Разумкова

11 грудня 2021, 14.51 Этот материал также можно прочитать на русском

Володимир Омельченко: Очевидно, що без прозорого ціноутворення, заснованого на європейських принципах, ніхто не постачав би в Україну вугілля Фото: Володимир Омельченко / Facebook

Усі імпортні контракти на постачання вугілля в Україну прив'язані до котирувань вугілля в порту Роттердама плюс вартість доправлення до українських портів, що відповідає формулі "Роттердам плюс". Про це заявив директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко у своєму Facebook 10 грудня.

"Усі контракти, які українські тепловики уклали на імпорт вугілля зі США, прив'язані до котирувань агентства Argus Coal Dayly у регіоні "Амстердам – Роттердам – Антверпен". Для українського читача цей індекс більш відомий як API2 – той самий, що було покладено в основу формули імпортного паритету ("Роттердам плюс")", – повідомив експерт.

За його інформацією, остання імпортна партія вугілля зі США коштувала українським компаніям майже $190 за тонну. Омельченко підкреслив, що лише ціна фрахту за зовнішніми контрактами сягає $30–35 за тонну, тоді як у формулі "Роттердам плюс" транспортний складник не перевищував $12,5.

"Без імпорту вугілля зі США на українську енергосистему вже очікували би проблеми. Очевидно, що без прозорого ціноутворення, заснованого на європейських принципах, ніхто б не поставляв в Україну вугілля. Ще у 2016 році я говорив, що імпортний паритет із прив’язкою до прозорого цінового індексу в Європі – єдиний цивілізований шлях ціноутворення на вугілля, природний газ та нафтопродукти", – додав Омельченко.

Facebook post

Контекст

Формулу "Роттердам плюс" було введено постановою НКРЕКП №289 від 3 березня 2017 року "Про затвердження порядку формування прогнозованої оптової ціни електричної енергії". Згідно з постановою, у ціну електроенергії закладають вартість вугілля з огляду на котирування індексу API2 європейського хаба ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен).
23 серпня 2018 року Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), скасувала формулу "Роттердам плюс" у зв'язку із початком дії нового ринку електричної енергії.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура 20 травня 2021 року вчетверте закрила справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину. Перед цим Спеціалізована антикорупційна прокуратура закривала справу вже тричі. Досудове розслідування тривало з 2017 року.
Вищий антикорупційний суд відхилив позов феросплавних заводів бізнесмена Ігоря Коломойського. Вони вимагали від прокуратури відновити вже закриту справу "Роттердам плюс". Таке рішення суд ухвалив 13 жовтня після чотирьох місяців розгляду справи.
Розгляд позовів заводів Коломойського триває з 10 червня 2021 року. До цього відбулося 13 засідань ВАКС, на які позивачі по черзі не з'являлися, писав 5 жовтня "Главком".Єдиними потерпілими від формули вважають себе ці два феросплавні заводи, зазначало видання.