"Метінвест" вивчає можливість будівництва комплексу з використанням DRI і електрометалургійного виробництва за $3–3,5 млрд або на ММКІ, або поблизу "Запоріжсталі". Компанія ще не визначилася із цими планами, але цей проєкт, якщо його реалізують, безумовно, також буде знаковим – це інвестиції в екологію, крок у "зелену" металургію майбутнього", – сказав експерт.
Довгостроковий проєкт із модернізації та розвитку прокатного виробництва на Маріупольському меткомбінаті імені Ілліча він вважає також спрямованим, зокрема, й на захист довкілля.
"Він забезпечить випуск продукції з вищою доданою вартістю. Такі інвестиції дадуть змогу більше заробляти і, як результат заробітку, фінансувати об'ємніші інвестиції в майбутньому – зокрема, в екологію", – пояснив Хорошун.
Контекст
У компанії повідомляли, що зосереджені на декарбонізації під час виробництва чавуну та сталі, оскільки нинішні технології не дають водночас можливості запобігти значним викидам вуглекислого газу. У "Метінвесті" пішли нетрадиційним шляхом: залізо готують методом прямого відновлення (DRI-котуни), і потім із нього виробляють електросталеплавильним методом сталь, отже, ідеться вже про "зелену" металургію.
"Це той метод, який "Метінвест" вибрав для себе з метою активного опрацювання. Ми вже зробили перші кроки в цьому напрямку. У нас від початку цього року є повноцінний котун DRI-класу, який ми почали виробляти на нашому Центральному ГЗК... По суті, ми створили сировину, яку можна використовуватися для низьковуглецевого процесу виробництва сталі", – розповідав генеральний директор групи Юрій Риженков.
Також у групі зазначали, що до 2025 року, коли "Метінвест" планує завершити перший етап проєкту будівництва нового цеху з виробництва холоднокатаного прокату, оцинкованого і пофарбованого рулону на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча, комбінат випускатиме приблизно 1,2 млн тонн на рік висококонкурентного холоднокатаного і оцинкованого прокату, а також прокату з полімерним покриттям.
-2 Київ
