У зв'язку з ухваленням Верховною Радою 19 березня цього року так званого "антиколекторського закону" ("Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості"), НБУ передбачив у своєму нормативно-правовому акті заходи впливу до банків за порушення законодавства про захист клієнтів – "зокрема вимог щодо етичної поведінки під час врегулювання простроченої заборгованості", ідеться в повідомленні.
Нацбанк має право застосовувати до банків заходи впливу за порушення прав споживачів фінпослуг (зокрема боржників) – письмове застереження або штраф.
Штрафи водночас можуть коливатися в розмірі від 300 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100–136 тис. грн) залежно від виду порушення.
Відповідна постанова НБУ набуває чинності 14 липня – одночасно з уведенням у дію закону про захист боржників.
Контекст
Нацбанк України відповідає за роботу колекторських компаній із 1 липня 2020 року.
7 квітня 2021 року президент Володимир Зеленський підписав закон про посилення відповідальності колекторів – він забороняє погрожувати боржникам і шантажувати їх.
Відповідно до ухваленого закону банки й фінансові установи муситимуть повідомляти клієнтів про залучення колекторів у разі протермінування на етапі підписання договору про надання кредитних коштів.
У документі прописано перелік способів етичної взаємодії колектора зі споживачем фінпослуг і обмеження максимальної частоти взаємодії. Зокрема, заборонено вводити в оману про розмір боргу і наслідки невиконання договору. Боржнику не дозволено телефонувати вночі з 20.00 до 8.00 з невідомого номера.
Крім цього, 12 грудня 2019 року Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт №2133 "Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності". Проєкт закону готують до другого читання.