0 Київ
Податкова реформа воєнного часу
У березні 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон 2120-IX (законопроєкт було зареєстровано за №7137-д), яким змінила Податковий кодекс країни. Закон вніс понад 40 нововведень до податкового законодавства, і "Forbes Україна" назвав масштабну ініціативу "податковою реформою воєнного часу".
Метою закону було підтримати бізнес в умовах війни, він зокрема скасував перевірки бізнесу і штрафи за невикористання реєстраторів розрахункових операцій (РРО), встановив нульовий акциз і 7% ПДВ на пальне.
Також завдяки цьому закону компанії з обігом до 10 млрд грн дістали можливість перейти на спрощену систему оподаткування (їх віднесли до платників податків третьої групи) і замість 20% ПДВ сплачувати податок у розмірі 2% від доходу, як фізособи-підприємці (ФОП). Для першої та другої груп платників єдиного податку ввели можливість не сплачувати єдиний податок, а також єдиний соціальний внесок – за мобілізованих працівників.
Нардеп від партії "Слуга народу", голова парламентського комітету з питань розвитку економіки Дмитро Наталуха говорив тоді "Forbes Україна", що обіг у розмірі понад 10 млрд грн на рік має лише 110 компаній. "На цю систему зможе перейти практично весь бізнес у країні, окрім найбільших заводів", – наголошував депутат від "Голосу", перший заступник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
"Це радикальне рішення, але воно має зберегти те, що називається тилом", – пояснював Наталуха.
За інформацією Opendatabot станом на 12 червня, на пільговому оподаткуванні перебуває 340 тис. бізнесів в Україні.
Повернення до "мирних" податків: чого чекати бізнесу і чому влада вважає, що це потрібно зробити?
У березні 2023 року нардеп від "Слуги народу", голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев заявив, що вже з 1 липня "воєнні" пільги скасують, і анонсував ухвалення урядового законопроєкту №8401 про особливості оподаткування в період дії воєнного стану.
Ця ініціатива передбачає скасування податкових пільг, повернення перевірок бізнесу, а також штрафів за невикористання РРО з 1 липня.
Окрім виконання зобов'язань, які Україна взяла на себе за меморандумом із МВФ, причиною повернення до "довоєнного" оподаткування Гетманцев називає контрнаступ сил оборони України.
"Потреби на армію зростають, тому повернення до довоєнної системи оподаткування – зрозумілий крок", – заявив він "Forbes Україна".
Законопроєкт, як повідомили в Мінфіні, пропонує:
- так зване скасування "2% ФОП" – переведення компаній і ФОП на ті групи й ставки оподаткування, з яких вони перейшли на третю групу й податок у розмірі 2% від доходу;
- скасувати для першої та другої груп платників єдиного податку можливість не сплачувати єдиний податок;
- відновити проведення документальних перевірок і застосування штрафних санкцій за невикористання касових апаратів.
29 травня законопроєкт №8401 ухвалили в першому читанні.
"Воєнні" податкові пільги "були ефективні, але вже відіграли свою роль", сказав Гетманцев "Forbes Україна" у травні, Железняк додав, що з ухваленням законопроєкту у другому читанні не зволікатимуть.
12 червня він повідомив, що запропоновані законопроєктом зміни не набудуть чинності з 1 липня, як це передбачено законопроєктом і меморандумом із МВФ.
"Його розгляд затягується і, відповідно, тому зсуваються строки впровадження", – пояснив нардеп. За його оцінкою, ухвалення цієї ініціативи затягується "мінімум на місяць". Гетманцев сказав "Forbes Україна" 12 червня, що нардепи не встигли повернути перевірки й "мирне" оподаткування суто з технічних причин (за даними видання, ухвалення рішення в Раді перенесли через насичений подіями календар).
13 червня в Telegram нардеп написав, що в законопроєкт внесли низку правок, вони передбачають:
- набуття чинності законом із 1 серпня;
- правила щодо переходу з двовідсоткової ставки податку на інші;
- запровадження мораторію на певні види перевірок (зокрема, на більшість перевірок для першої і другої груп платників єдиного податку);
- збереження податкових пільг для першої і другої груп платників єдиного податку, які були зареєстровані на територіях, де тривають бойові дії або які перебувають під окупацією;
- звільнення від штрафів за порушення, які стосуються касових апаратів, для бізнесу у прифронтовій зоні.
Гетманцев підкреслив, що роботу над законопроєктом ще не завершили, а Железняк додав, що до законопроєкту подали вже понад 1700 правок.
"З усіма процесами розгляду та блокуванням голосування і підписання, то найближча вірогідна дата вступу в силу – це серпень (а може, й пізніше). Погано, оскільки Україна тут прямо порушує зобовʼязання з МВФ, але, сподіваюся, місяць нам вибачать. Плюс це все ж таки можливість покращити текст", – наголосив парламентарій.
Гетманцев розповів, що є багато пропозицій щодо скасування штрафів за невикористання касових апаратів, але Україна не може погодитися на це.
"У нас є меморандум із МВФ, де це чорним по білому написано. Ми можемо багато хотіти, але є реалії, прописані в меморандумі, і від них ми відштовхуватимемося як країна, яка хоче отримати $115 млрд фінансування за чотири роки", – пояснив нардеп.
У Мінфіні очікують, що ухвалення законопроєкту може принести до державного й місцевих бюджетів у 2023 році приблизно 10 млрд грн. За оцінкою Железняка, ідеться про 8 млрд грн, він стверджує, що бізнес "із розумінням" сприйняв повернення "мирного" оподаткування.
В Українському союзі промисловців та підприємців (УСПП) вважають, що закон не досягне заявлених цілей щодо збільшення надходжень до бюджету, і в такому вигляді, як зараз, "зажене частину підприємців у тінь, а також посилить тенденцію перенесення бізнесу за кордон". УСПП називає тиском на бізнес поновлення перевірок в умовах воєнного часу.
Що все-таки зміниться 1 липня в оподаткуванні?
Повернеться акциз і 20% ПДВ на пальне. Цей закон Рада ухвалила ще у вересні 2022 року. Він передбачає, що нульову ставку акцизу і ПДВ на рівні 7% зберігають до кінця воєнного часу, але не пізніше 1 липня (за винятком закупівлі пального для потреб Міноборони).
Акцизи восени повернулися у розмірі:
- бензин – €100/1000 літрів;
- дизель – €100/1000 літрів;
- газ – €52/1000 літрів.
Керівник "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн говорив на початку квітня, що після повернення 20% ПДВ на пальне вартість бензину може зрости приблизно на 11 грн за літр, дизпалива – до 8 грн за літр, скрапленого газу – до 3 грн за літр, повідомило "Суспільне". На сайті президента є петиція із закликом скасувати підвищення податку на пальне, за два тижні вона зібрала 7 тис. підписів за 25 тис. необхідних для розгляду президентом.
