Гроші

"Радикальне зниження податків". Український інститут майбутнього презентував концепцію Нового податкового кодексу

31 січня 2022, 01.36 Этот материал также можно прочитать на русском

Аналітики вважають запропоновану концепцію податкової реформи реалістичною і такою, що дає змогу в найкоротші строки перезапустити українську економіку. Фото: depositphotos.com

Аналітичний центр Український інститут майбутнього (УІМ) 27 січня презентував концепцію нового Податкового кодексу під девізом "Радикальне зниження податків як запорука розвитку держави".

Виконавчий директор УІМ Вадим Денисенко заявив, що податкова політика української влади протягом останніх років "показала свою пагубність та безглуздість", що унеможливлює розвиток країни.

"Ми не зможемо рухатися далі, зокрема й у гібридній війні, якщо не зробимо радикальне зниження податків. Уся проблема в тому, що на сьогоднішній момент бізнес намагається максимально уникнути оподаткування, і ми протягом останніх років були чи не єдиною країною у Європі, яка підвищувала податки, що було дуже безглуздо", – заявив він.

На думку Денисенка, концепт, запропонований центром, дасть бізнесу змогу працювати "по-білому", а економіці – "наповнюватися грошима".

У концепції УІМ податкова реформа передбачає зниження податкового навантаження: 10% – податок із роздрібного продажу (замість 20% ПДВ); зниження ПДФО до 10%; 10% – податок на виведений капітал (замість 18% податку на прибуток). ПДВ, ЄСВ, податок на прибуток, військовий збір та інші дрібні податки запропоновано ліквідувати зовсім.

Згідно з концептом, головними інструментами податкової реформи мають бути:

заміна податку на прибуток податком на виведений капітал;
заміна податку на додану вартість (ПДВ) на податок із роздрібного продажу;
ліквідація ЄСВ, військового збору та інших дрібних податків (туристичний збір, збір за паркування тощо);
включення в податок на доходи фізосіб (ПДФО) соціальних зобов'язань як компенсатора ліквідованих податків із поступовим зниженням ставки протягом 10 років;
брутизація зарплат;
модифікація спрощеної системи оподаткування із чотирьох груп до двох, де перша – це мікробізнес, який як податок сплачує фіксовану суму патенту, а друга – решта бізнесу (до фіксованого рівня обігу), яка сплачує лише податок із продажу;

синхронізація ставок мит у товарних групах – одна ставка для усієї товарної групи;
спрощення правил акцизу для легальних виробників і продавців, мінімізація контролю та застосування непрямих методів контролю.

В УІМ вважають запропоновану концепцію податкової реформи реалістичною і такою, що дає змогу в найкоротші строки перезапустити українську економіку та зробити її конкурентною.

Контекст

У березні 2020 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України для захисту малого та великого бізнесу від негативних наслідків через невикористання економічного потенціалу через пандемію. З весни 2020 року більшість податкових перевірок не проводили через мораторій.
На початку лютого 2021 року Кабмін дозволив відновити податкові перевірки.
У грудні голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що політсила, яку він представляє, у першому кварталі 2022 року має намір анонсувати велику податкову реформу.
"Якщо ти сплачуєш податки, то ти маєш "грінпас", і до тебе взагалі ніхто не має права підходити та перевіряти твій бізнес. Не сплачуєш податки – у тебе, відповідно, багато проблем, твій бізнес перевіряють", – пояснив Арахамія суть реформи.
В Україні оподаткування підприємств може стати найвищим у світі, зазначало влітку 2021 року видання The Brussels Times напередодні ухвалення так званого ресурсного закону. У Кабміні України говорили, що зміни, внесені законом, дадуть змогу збирати до державного бюджету з великого бізнесу додатково більше ніж 60 млрд грн на рік. Але, за оцінками Міністерства фінансів на грудень, надходження від закону до державного та місцевих бюджетів загалом 2022 року становитимуть до 30 млрд грн.