$41.43 €43.47
menu closed
menu open
weather -4 Київ
languages

Рябцев про можливість відмови від "Роттердам плюс": Ми отримаємо проблему, будемо з вугіллям ще й інфляцію імпортувати

Рябцев про можливість відмови від "Роттердам плюс": Ми отримаємо проблему, будемо з вугіллям ще й інфляцію імпортувати Геннадій Рябцев: До запуску ринку електроенергії формула діє, і змінювати її зараз немає сенсу
Фото: Olga Piddubchak / Facebook

У разі перегляду методики "Роттердам плюс" ціна вугілля залежатиме від спекулятивних коливань на світових ринках, тому до набуття чинності у 2019 році закону про ринок електроенергії потрібно залишати цю формулу, заявив експерт в енергетичній сфері Геннадій Рябцев.

Якщо Україна відмовиться від формули "Роттердам плюс" та від 12-місячного лага під час розрахунків ціни на вугілля, то потрапить у залежність від спекулятивних стрибків цін на світових ринках, заявив директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев у коментарі виданню Gazeta.ua.

Зараз коливання на світових ринках – як угору, так і вниз – згладжуються і не впливають на ціну вугілля в Україні.

"Безумовно, формула показувала менші цифри, коли зростав ринок, це у 2015–2016 роках було, і 12-місячний лаг тоді був вигідний тим, хто купував вугілля. Зараз середня ціна енергетичного вугілля (ціна за формулою) вища, ніж спотова ціна на ринках. Але ця ціна зрозуміла, передбачувана, прогнозована. Якщо відмовитися від лага у 12 місяців, ми отримаємо проблему – будемо залежати від спекулятивних коливань на ринках, тобто будемо з вугіллям ще й інфляцію імпортувати", – зазначив Рябцев.

Формула "Роттердам плюс" припинить свою дію у 2019 році, після того, як набуде чинності закон "Про ринок електроенергії", нагадав експерт.

"До запуску ринку електроенергії формула діє, і міняти її зараз немає сенсу. Адже на підставі формули вже визначено структуру палива компаній генерації, розраховано динаміку виробництва електроенергії відповідно до прогнозного балансу, – підкреслив він. – Формула в будь-якому разі краще, ніж ручне врегулювання і відсутність будь-яких ринкових методик – це те, що ми спостерігали до введення в дію "Роттердам плюс". Антимонопольний комітет, Державна регуляторна служба і Мінекономіки раніше наполягали на формулі ціноутворення для вугілля, тепер така формула є".

У 2016 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердила методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля. Формула "Роттердам плюс" містить ціну вугілля для виробництва електроенергії, ґрунтовану на котируваннях вугільного хаба ARA (Амстердам–Роттердам–Антверпен) плюс доправлення в український порт.

В Україні формульне ціноутворення діє для всіх видів енергоносіїв: у разі постачання природного газу діє формула "Дюссельдорф плюс" (ціна хаба NCG + доправлення до хабу у Словаччині + доправлення в Україну), для нафти використовують котирування "Platts плюс премія".