+15 Київ
"Через війну розміри української економіки суттєво скоротилися. Те ж саме відбулося й у металургії, однак можна констатувати, що ситуація певним чином стабілізувалася: обсяги виробництва сталі і прокату у 2023 році майже такі ж самі, як у 2022-му. Лише виробництво чавуну впало на 6,1% – це можна пояснити втратою металургійних комбінатів у Маріуполі, який окуповано російськими військами", – зазначили аналітики центру.
Експерти додали, що українські металургійні підприємства розташовані поруч із лінією, уздовж якої відбуваються воєнні дії, тому найбільший ризик пов'язаний із наслідками обстрілів, котрі становлять загрозу як для виробничих активів, так і для персоналу підприємств. Повністю нейтралізувати цей ризик наразі неможливо, тому підприємства й далі працюють з урахуванням можливих заходів безпеки.
Основною ж проблемою металургії є логістика, а саме – використання морських шляхів. І хоча минулого року почав працювати український морський коридор, його функціонування пов'язане з низкою проблем і обмежень, оскільки цей маршрут не є повністю безпечним і його не можуть використовувати для тих обсягів перевезень, які були до війни. Усе це впливатиме на плани підприємств із відновлення виробництва.
"З іншого боку, в умовах невизначеності й високих воєнних ризиків висока ймовірність того, що від збільшення виробництва доведеться відмовитися. На наш погляд, базовим (реалістичним) сценарієм на поточний рік є збереження обсягів виробництва на рівні 2023 року. Такі рівні виробництва можливо підтримувати з урахуванням наявних логістичних обмежень та інших проблем воєнного часу – виробничі показники 2022-го і 2023 року підтверджують цю тезу", – ідеться в публікації.
Отже, у 2024 році металургія збереже свою роль в українській економіці й буде основою для відновлення української інфраструктури й економіки, роблять висновок автори.
