"Україна має законне право вимагати якихось компенсацій чи гарантій від партнерів на Заході, які гарантували, що транзит залишиться, і насправді справи не йдуть у цьому напрямі. Наскільки я розумію, український уряд пропонує західній спільноті якісь можливості використовувати транзитні трубопроводи з користю. Я сподіваюся, що в ЄС будуть добрі спроби серйозно вивчити ці пропозиції", – сказав Кубілюс.
Він зазначив, що в середині листопада у Європарламенті організують спеціальні онлайн-обговорення всіх цих питань.
"Це можливість для України порушити питання не лише про енергетичну безпеку, а й про безпеку загалом... Україна має законне право звертатися до західної спільноти в такій ситуації, коли, на жаль, безпека України через газопровід "Північний потік – 2" зазнає дуже негативного впливу", – підкреслив Кубілюс.
Депутат зазначив, що ЄС непокоїть непроста ситуація на європейському газовому ринку. Він наголосив, що президент РФ Володимир Путін відкрито використовує ситуацію як інструмент шантажу, вимагаючи, щоб "Північний потік – 2" було запущено без виконання умов директив ЄС.
Він додав, що ініціював спеціальний лист до Єврокомісії з проханням розпочати розслідування спроб "Газпрому" маніпулювати ситуацією на ринку.
"Результат я бачу так, що "Газпром" і Кремль втратять довіру через те, яку ситуацію вони створили на всьому європейському континенті з постачанням газу. Результат буде протилежним тому, на що очікує Кремль. Результатом буде те, що політики в Європі будуть набагато більш переконані в потребі швидшої імплементації Green Deal, ніж це було раніше. Тому що газ більше не є гарантією стабільності на енергетичних ринках", – вважає Кубілюс.
Контекст
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря в обхід України. Його будівництво повністю завершено. 18 жовтня 2021 року "Газпром" повідомив, що повністю заповнив технічним газом першу нитку газопроводу.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають трубопровід загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, проте наприкінці травня 2021 року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина та США 21 липня 2021 року повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України".
Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня цього року зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" та дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор компанії "Оператор ГТС України" (ОГТСУ) Сергій Макогон заявляв, що це "саме те, на чому наполягає Україна".
В ОГТСУ повідомили, що Nord Stream 2 AG, якою на 100% володіє російський "Газпром", 8 вересня подала заявку на сертифікацію як незалежного оператора системи передання газопроводу "Північний потік – 2" у Федеральне мережеве агентство ФРН.
До процедури сертифікації допущено державну енергетичну компанію Польщі PGNiG та її німецьке дочірнє підприємство PGNiG Supply & Trading GmbH. Заявку на приєднання до процесу 15 жовтня подала НАК "Нафтогаз України", 20 жовтня – ОГТСУ.
На думку радника з енергетичної безпеки Держдепартаменту США Амоса Хохштайна, процес схвалення газопроводу може тривати до березня 2022 року.