10-го, 12-го і 13 січня відбувалися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхнім підсумком у Росії заявили, що не одержали від США та НАТО жодних гарантій.
Як пише "Економічна правда", за підсумками цих переговорів інвестори побачили підвищений ризик повномасштабного вторгнення в Україну на тлі концентрації РФ військ на українському кордоні.
"Вони почали продавати свої папери, ціна яких почала падати і падає досі. Найкоротші папери з погашенням у вересні цьогоріч торгуються з дохідністю у 19,67% (продаж), хоча лише у четвер вони котирувалися з дохідністю 14,65%. Зовнішні валютні борги України коштують уже майже вдвічі більше, ніж внутрішні, номіновані у гривні (ставки за ОВДП із тим же терміном обігу, проданими на торгах у вівторок, становили 11,49%)", – ідеться в публікації.
На ситуацію на ринку відреагувала і гривня, яка протягом останніх двох робочих днів тижня втратила, за курсом Нацбанку, 23 копійки щодо долара та 61 копійку щодо євро. На міжбанку курс гривні вперше з березня перевищив позначку 28 грн/$, пише "Forbes Україна". Котирування довгостроковими паперами наблизилися до пікових значень часів перших тижнів пандемії коронавірусу, сказав фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.
Причиною обвалення цін на українські активи "Forbes Україна" також називає загрозу російської агресії.
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями" та звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. Росія зі свого боку висунула вимоги щодо гарантій безпеки, серед яких – нерозширення НАТО "у східному напрямку" і відмова від приймання в Альянс держав, які раніше входили до СРСР. За цими вимогами у січні відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ щодо безпеки. За їхнім підсумком у Росії заявили, що не одержали від США і НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація і наслідки.
Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив 13 січня, що протягом доби Білий дім оприлюднить дані розвідки про плани Росії щодо України. Наступного дня низка західних ЗМІ, зокрема канал CNN та агентство Reuters, повідомила, посилаючись на співрозмовників у Білому домі, що РФ скерувала диверсантів на схід України для провокації. Джерело ЗМІ говорило, що диверсанти навчені веденню бойових дій у міських умовах.
14 січня прессекретарка Білого дому Джен Псакі повідомила: Росія готує ґрунт для того, щоб мати можливість створити привід для вторгнення, "зокрема через диверсійну діяльність".