$38.47 €41.54
menu closed
menu open
weather +2 Київ

Адвокатка Козаченко: Суди мають розглянути звернення люстрованого чиновника впродовж місяця. А вони не розглядали роками. Це і визначив ЄСПЛ G

Адвокатка Козаченко: Суди мають розглянути звернення люстрованого чиновника впродовж місяця. А вони не розглядали роками. Це і визначив ЄСПЛ Козаченко: Люстрація – це винятковий захід, мініконституція, щоб запобігти самосуду людей над посадовцями, зняти народний гнів
Фото: Татьяна Козаченко / Facebook

Європейський суд із прав людини розглядає тільки конкретну ситуацію щодо конкретної людини і не дає оцінки політичній ситуації у країні. Про це виданню "ГОРДОН" сказала адвокатка, співзасновниця Громадського люстраційного комітету Тетяна Козаченко, коментуючи набуття чинності рішення ЄСПЛ щодо люстрації п'ятьох українських чиновників.

Українські суди мають розглядати звернення люстрованих чиновників протягом одного місяця, однак багатьох справ не розглядали роками. Саме це визначив Європейський суд із прав людини у своєму рішенні у справі про люстрацію п'ятьох українських посадовців, сказала в коментарі виданню "ГОРДОН" адвокатка, співзасновниця Громадського люстраційного комітету, співавторка закону "Про очищення влади" Тетяна Козаченко.

"ЄСПЛ – це міжнародна практика захисту людей від свавілля держав. Саме людина, її життя і безпека є найвищою соціальною цінністю, це закріплено й у Конституції України. І коли людину звільняють із державної посади, тобто від імені держави, відставка має бути аргументованою, обґрунтованою і законною, щоб держава не самочинствувала, вибираючи найлояльніших і найзручніших для себе чиновників. Тому, наприклад, в інших країнах – у Німеччині, Франції, Нідерландах – звільнити людину з роботи вкрай складно, майже неможливо. Але там також вкрай складно уявити, що посадовець без відповідальності може очолювати установу, яка дискредитувала себе корупцією, порушенням прав і свобод громадян, не забезпечила належної роботи у сфері державного управління. Річ у тому, що ЄСПЛ розглядає конкретну ситуацію щодо конкретної людини і не дає оцінки політичній ситуації у країні, ставить право на працю вище, ніж право держави на звільнення й заборону доступу до державних посад за визначеними колективними критеріями, щоб держава не зловживала і не звільняла людей "пачками", – зазначила Козаченко.

Вона підкреслила, щоб вбивства людей на Майдані – достатній, на думку українців, аргумент для відставки топчиновників.

"ЄСПЛ не відповідає на запитання, а що робити, якщо ці топчиновники, здійснюючи державне управління, сукупно і становили владу держави, їхні дії та/або бездіяльність, а точніше управління, і призвели до масового порушення прав і свобод громадян, розстрілу населення, фактичної втрати частини території України? Смерті людей – для українців достатній аргумент, щоб вимагати усунення від державних посад топчиновників, які не гарантували безпеки у країні, захисту людей, їхніх прав, і вимагати тимчасової заборони посадовцям обіймати державні посади. А це і є люстрація", – заявила адвокатка.

За її словами, українські суди довго розглядають справи не тільки люстрованих чиновників, але й пересічних громадян.

"Як усунути топчиновників і хто має перевірити їхні дії на правомірність? Вони самі мають себе перевірити? У законі "Про очищення влади" не йдеться про конкретні прізвища. Там змінюються не люди, там країна встановлює на досвіді, яких чиновників вона не потребує: хто керував державними органами понад рік у недемократичному режимі. Накерувалися. Якщо чиновника звільнили, суд має після його звернення перевірити, чи було дотримано чинного закону, адже звільнити могли як за законом, так і з порушенням. Суди мають розглянути такі суперечки протягом місяця. А суди зупиняли справи й роками їх не розглядали. Саме це і визначив ЄСПЛ. Фактично чиновники не мали права на правосуддя в розумні терміни. Хоча були поодинокі вибіркові рішення щодо конкретних топчиновників із поверненням їх на посади. І це багато що свідчить про рівень правосуддя в Україні. Але ж і справи всіх інших громадян можуть розглядати роками, люди роки проводять у в'язницях без ухвалення вироку. Це проблеми закону чи реалії роботи судової системи? Я ставлю запитання, щоб ті, хто читає, самі для себе відповіли на них", – сказала Козаченко.

На її думку, люстрація – це один зі способів зняти напругу в суспільстві.

"Люстрація – це винятковий захід, політико-юридичний акт, мініконституція, щоб припинити протистояння, запобігти самосуду людей над посадовцями, зняти народний гнів. Цей захід неможливо застосувати, якщо немає історичних передумов, коли просто немає інших механізмів перезавантажити владу, яка себе скомпрометувала. Відповідність закону Конституції розглядає КСУ. Саме він має визначити, чи було збалансованим рішення про очищення влади в парламенті в тих політичних умовах, які були в Україні. Згідно із законом, невідкладні провадження КСУ має розглядати впродовж місяця, а він розглядає вже більш ніж чотири роки", – зазначила адвокатка.

Вона вважає, що люстрація була виваженим і законним заходом, який відповідав сформованій в Україні ситуації.

"Якщо рішення буде ухвалено із прив'язкою до зміни подальшої влади, а не до виняткових історичних подій, або із прив'язкою до рішення ЄСПЛ, воно буде не так правовим, як політико-конформістським для самих суддів і для зацікавленого політичного істеблішменту. Закон про очищення влади дав можливість усунути з посад співмірне коло посадовців, але недостатнє для України. Зважаючи на те, що сталося на Майдані, на мою думку, те, що ухвалив парламент, було зваженим і законним заходом. Право кожної людини – мати гідні органи державної влади, сформовані прозоро, і таких посадовців, які служать насамперед не державі, а закону й народу. У цьому головна різниця", – резюмувала Козаченко.

ЄСПЛ розглядав справу "Полях та інші проти України". Заявниками було п'ятеро колишніх українських чиновників, яких звільнили в межах закону про люстрацію у 2014 році, вони безуспішно оскаржили своє звільнення в українських судах:

  • колишній заступник начальника управління кадрів Генеральної прокуратури України В'ячеслав Полях;
  • ексспівробітник Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області Дмитро Басалаєв;
  • колишній заступник прокурора Чернігівської області Олександр Ясь;
  • ексначальник податкової інспекції у Яремчі Івано-Франківської області Роман Якубовський;
  • ексзаступник начальника управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області Сергій Бондаренко.

Посилаючись на ст. 8 (право на повагу до приватного життя) Конвенції з прав людини, усі заявники скаржилися на своє звільнення й наслідки, які воно для них мало.

17 жовтня 2019 року ЄСПЛ опублікував рішення за їхньою скаргою. Він встановив порушення ст. 6 конвенції (право на справедливий суд) у зв'язку із тривалим розглядом справ заявників в українських судах, а також порушення ст. 8 і постановив виплатити кожному по €5 тис. компенсації.

У рішенні було зазначено, що люстрацію в Україні застосовували до дуже широкого кола осіб, вона призвела до звільнення заявників тільки на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів президентства Віктора Януковича.

Міністр юстиції Денис Малюська повідомив, що 16 січня 2020 року Україна оскаржила рішення ЄСПЛ, заяву було подано у Велику палату суду. За даними "Європейської правди", Велика палата не стала задовольняти запит української сторони на розгляд справи, тому рішення набуло чинності.

Рішення ЄСПЛ щодо люстрації п'ятьох українських чиновників набуло чинності 24 лютого.

Як ідеться у ст. 17 закону України про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, українські суди під час розгляду справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та практику ЄСПЛ як джерело права.

Закон про люстрацію почав діяти в жовтні 2014 року. Він обмежує право для високопосадовців часів Януковича обіймати посади в органах державної влади на 5–10 років. У реєстрі люстрованих чиновників – 983 прізвища.