+19 Київ
Ухвалений в Україні закон "Про освіту" не суперечить Європейській хартії регіональних мов і не порушує права національних меншин. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив Роман Безсмертний.
"Уважають, що ухвалений в Україні закон "Про освіту" суперечить Європейській хартії регіональних мов. Це не так. У хартії йдеться про необхідність порятунку мов, які зникають. Але ця робота не має шкодити суверенітету і територіальній цілісності держав, провокувати конфлікти між мовами і має розвивати державну мову. У закон "Про освіту" йдеться, що поляки, угорці, молдовани, румуни, росіяни, греки, які проживають у країні, мають право бути рівними з громадянами України і мати доступ, скажімо, до державного управління. Отже, вони мають знати державну мову. Ніхто їм не забороняє вивчати рідну мову. Закон насправді не звужує їхніх прав, а розширює", – підкреслив співрозмовник.
Він зазначив, що в багатьох школах у населених пунктах західної частини країни в школах узагалі не викладають української мови.
"Не секрет, що в західних регіонах України (Чернівецька та Закарпатська області) є населені пункти, де люди не розуміють ні російської, ні української мови, а знають лише свою національну мову. Там з першого року навчання в школі діти взагалі не вчили української мови. Виходить, вони на території України неконкурентноспроможні. Вони ніколи не стануть державними службовцями. Це порушення прав громадянина на можливість реалізувати свої конституційні права в державі, де він народився", – заявив Безсмертний.
На його думку, сусідні держави занадто емоційно відреагували на ініціативу українського уряду, оскільки не розібралися в ситуації.
"Ті, хто підняв крик – румуни, поляки, угорці, – повинні розуміти, що сьогодні Україна має право висунути їм претензії, оскільки готує для них робочу силу. Є європейський документ, який дозволяє країні висунути претензії тій державі, куди виїхали підготовлені нею кадри. І я зараз не порушую питання рамок законів про освіту в Польщі, Угорщині, Румунії, не торкаюся видавання цими країнами українцям паспортів із подвійним громадянством. Україна коректно реагувала на такі дії тієї сторони. У цьому випадку треба виявити коректність і нашим сусідам, які, не розібравшись у ситуації (зокрема, з вини української сторони), виявили надмірно емоційну реакцію", – сказав політик.
Він нагадав, що Україна веде війну з Росією і що західні партнери мають це враховувати.
"Усім треба заспокоїтись, а нашим дипломатичним представництвам провести роз'яснювальну роботу, владі – попрацювати з етнічними громадами. Мені здається, зараз є можливість зрозуміти одне одного. Українська сторона робить усе можливе, щоб громадяни будь-яких етнічних груп мали рівні можливості і були конкурентоспроможними. Угорець, румун, поляк у себе в країні живе краще. Це українець воює. І треба розуміти, що сьогодні українці захищають усю Європу", – підсумував Безсмертний.
5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту", а 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко. Документ уводить 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови в навчанні.
Як пояснила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, дошкільну і початкову освіту будуть здобувати рідною мовою. Водночас великий натиск буде зроблено на оволодіння державною мовою. Далі, починаючи з базового рівня, освіту будуть здійснювати українською мовою.
Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль закликав президента України ветувати закон. На його думку, ініціатива не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.
Занепокоєння щодо мовної статті в законі вже висловила низка країн: Угорщина, Молдова, Польща, Росія, а також Болгарія і Греція. Президент Румунії Клаус Йоганніс заявляв, що вирішив не відвідувати Україну в жовтні через новий український закон "Про освіту". У Міністерстві закордонних справ України зазначили, що візит президента Румунії до Києва не скасовано, а перенесено.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив, що Україна зберігає умови для вивчення нацменшинами рідних мов. За його словами, знання державної мови – це питання національної безпеки.
