Гетманцев про судову реформу: Ми навіть до снаряда не підійшли G

Україна, по суті, і не починала судову реформу, що не може не позначатися на настрої потенційних інвесторів. Про це в інтерв'ю виданню "ГОРДОН" сказав голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу").

"Мені хочеться, звісно, сказати, що я відповідаю тільки за свою ділянку, але це не так. Я відповідаю за всю політичну силу, у якій перебуваю. Що робити? Працювати і ще краще робити свою справу. Я теж не задоволений такими результатами судової реформи. Сподіваюся, вони будуть кращими в майбутньому. Ви хочете, щоб я сказав, що ми провалили судову реформу? Ми навіть до снаряда не підійшли", – заявив політик.

Він погодився з тим, що іноземний інвестор враховує скандальні ситуації навколо українського правосуддя, такі, як повторне призначення фігуранта кримінального провадження Павла Вовка головою Окружного адміністративного суду Києва. Водночас Гетманцев звернув увагу на те, що Вовка обрали самі судді.

"Слуга народу" готова нести відповідальність за судову реформу, і її результати обов'язково проявляться, переконаний голова комітету.

Гетманцев: Збереження курсу гривні зараз не залежить ні від вас, ні від мене, ні від Нацбанку, ні від Мінфіну. Читайте повний текст інтерв'ю

Судову реформу в Україні було розпочато у 2014 році. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними скасовано процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний термін. Також ліквідовано вищі спеціалізовані суди.

У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Раду у складі 21 члена наділено повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, які було введено у межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.

П'ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції не вистачило, щоб завершити судову реформу, і найменше вона торкнулася судів першої інстанції.

16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду з 200 до 100 осіб завдяки проведенню повторного відбору суддів, ліквідація Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подання анонімних скарг на суддів і скорочення термінів дисциплінарних процедур за ним. Автор документа президент Володимир Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, в якому розкритикувала закон.