Гриневич заявила, що навчання дітей спілкуванню українською мовою не можна лімітувати вказівками із-за кордону

Гриневич заявила, що навчання дітей спілкуванню українською мовою не можна лімітувати вказівками із-за кордону Гриневич: Україна обговорить висновки Венеціанської комісії зі всіма зацікавленими сторонами
Фото: mon.gov.ua

Україна врахує висновки Венеціанської комісії щодо закону про освіту, проте навчання школярів державної мови залишиться базовою цінністю. Про це заявила міністр освіти Лілія Гриневич.

Україна виступає проти асиміляції національних меншин і врахує висновки Венеціанської комісії щодо тексту закону про освіту. Про це міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявила на зустрічі із представниками польських громадських організацій і шкіл у Львові 26 жовтня, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Ми відкриті до обговорення, будемо обговорювати висновки комісії з усіма зацікавленими сторонами і будемо їх враховувати", – сказала Гриневич.

За її словами, єдина межа, яку в Україні не переступлять, – "щоб ми могли навчити дітей вільно говорити державною мовою".

"Цю ідею не можна лімітувати вказівками, і думаю, що наші європейські партнери чудово розуміють цю базову цінність", – наголосила міністр.

Гриневич також акцентувала на тому, що в законі про середню освіту мовні положення буде конкретизовано. Зокрема, міністр підкреслила, що навчання в початковій школі вестимуть рідною мовою, але також учні будуть вивчати українську мову. Починаючи з п'ятого класу планують уводити певне співвідношення вивчення предметів рідною мовою і державною.

"Важливо, щоб це співвідношення гарантувало хороше вивчення державної мови і його застосування. Ми не хочемо асиміляції та цінуємо право кожного розмовляти материнською мовою. Це частина національної ідентичності", – додала глава відомства.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому закон "Про освіту". 28 вересня він набув чинності.

Документ уводить 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови в навчанні.

Занепокоєння щодо мовної статті в законі висловили Румунія, Угорщина, Молдова, Польща, Росія, а також Болгарія та Греція.

12 жовтня ПАРЄ ухвалила резолюцію, у якій висловила занепокоєність новим українським законом "Про освіту". У документі наголошують, що новий закон призводить до значного скорочення прав національних меншин. Українська делегація, крім Мустафи Джемілєва, проголосувала проти.

Президент України Петро Порошенко зазначав, що реформа освіти в Україні покликана допомогти національним меншинам.

23 жовтня Україна і Польща підписали угоду про взаєморозуміння між міністерствами освіти, яка стосується мови навчання національних меншин в Україні.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати