Климпуш-Цинцадзе заявила, що діалог з Угорщиною про освітній закон видається найскладнішим через ультимативність підходів Будапешта

Діалог з Угорщиною щодо українського закону "Про освіту" видається найскладнішим через ультимативність підходів Будапешта, сказала віце-прем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе 25 жовтня в коментарі журналістам після засідання Кабінету Міністрів, повідомляє "Цензор.НЕТ".

"Ми будемо продовжувати діалог з усіма країнами – членами ЄС, які висловили тим чи іншим способом свої побоювання щодо прийнятої редакції статті про мову в освітньому законі. Нам уже вдалося підписати меморандум про взаєморозуміння між міністерствами освіти України і Польщі. Я впевнена, що таким самим чином – шляхом діалогу і взаєморозуміння – ми прийдемо до консенсусу з іншими партнерами. Безумовно, діалог з Угорщиною на сьогодні виглядає найскладнішим. Виходячи з такої ультимативності підходів, які, зокрема, були озвучені міністром закордонних справ Угорщини", – зазначила вона.

Климпуш-Цинцадзе додала, що Угорщина як член ЄС і НАТО "має серйозну вагу" для перешкоджання українським євроінтеграційним чи євроатлантичним прагненням.

"Разом з тим я рада, що є абсолютно тверезий підхід інших наших партнерів, які йдуть на діалог і чекають рішення Венеціанської комісії щодо оцінки цієї статті в законі про освіту", – підкреслила вона.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту". 28 вересня він набув чинності.

Документ уводить 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови в навчанні.

Занепокоєння щодо мовної статті в законі висловили Румунія, Угорщина, Молдова, Польща, Росія, а також Болгарія і Греція.

26 вересня у міністерстві закордонних справ Угорщини заявили, що блокуватимуть будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".

9 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив в Ужгороді, що український закон "Про освіту" порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. За його словами, закон виключає можливість діяльності угорських шкіл в Україні і відбирає право навчатися рідною мовою у школярів середніх і старших класів.

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, у якій висловила стурбованість новим українським законом "Про освіту". У документі підкреслено, що новий закон призведе до значного скорочення прав національних меншин. Українська делегація, за винятком Мустафи Джемілєва, проголосувала проти.

Президент України Петро Порошенко зазначав, що реформа освіти в Україні покликана допомогти національним меншинам.