Клімкін: Ми із главою МЗС Польщі домовилися про кілька невеликих, але важливих емоційних жестів з обох сторін для розв′язання історичних питань

Україна і Польща домовилися про "емоційні жести", щоб розв′язати суперечки щодо історичних питань. Про це на прес-конференції 25 жовтня у Львові розповів міністр закордонних справ України Павло Клімкін, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"В Польщі є багато політиків, які розуміють, що  емоційна ситуація, яка склалася, – це не конфлікт між країнами. Але емоційна ситуація є неприйнятною. Вони зрозуміли, що Україна вже не така, як п'ять років тому. На жаль, у Польщі є й політики, які вважають, що якщо й розв′язувати це питання, то тільки на польських умовах, чого за визначенням не буде. Ми з [міністром закордонних справ Польщі] Яцеком [Чапутовичем] довго це обговорювали і вирішили, що спробуємо з обох сторін зробити поки кілька невеликих, але важливих емоційних жестів", – сказав міністр.

За його словами, для України важливо, щоб польська сторона почала відновлювати зруйновані пам'ятки.

"Ми будемо це обговорювати. Я буду збирати українську частину українсько-польського форуму, говорити з нашими істориками, із тими, хто за це відповідає, і сподіваюся, нам удасться зробити цей поштовх. Але я дуже чітко сказав нашим польським колегам, що ми за визначенням не можемо говорити з ними про те, як дійти нібито компромісів у розумінні нашої історії. Наша історія – це наша історія, і її розуміння – наше питання. На цьому маємо поставити крапку і говорити про питання спільної історичної пам'яті. І друге, що я сказав, – що минуле треба віддати історикам", – заявив Клімкін.

У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.

26 квітня 2017 року стало відомо, що на кладовищі села Грушовичі поблизу Перемишля розібрали надгробний пам'ятник воїнам УПА. У Міністерстві закордонних справ України назвали дії щодо руйнування пам'ятника "демонстративними і провокаційними". Український Інститут нацпам'яті у травні 2017 року повідомляв, що за три роки в Польщі було зруйновано або пошкоджено 15 українських пам'яток.

Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.

13 грудня 2017 року президент Польщі Анджей Дуда і президент України Петро Порошенко зустрілися в Харкові. Лідери дійшли висновку, що історичні питання не повинні впливати на стратегічне партнерство України та Польщі, заявив Порошенко.

Дуда після зустрічі заявляв, що президенти домовилися "не здійснювати кроків у межах чергових увіковічень, які не ґрунтуються на науково перевірених доказах". Він також говорив, що увічнювати потрібно "конкретних людей, які загинули".

26 травня 2018 року фахівці Інституту національної пам'яті Польщі завершили розкопки на місці пам'ятника у Грушовичах. У Бюро пошуків та ідентифікації ІНП країни заявили, що на місці було виявлено цивільні одиночні поховання 16 людей – чоловіків, жінок і дітей. У бюро зазначили, що ці останки, найімовірніше, не належать воїнам УПА.

Зі свого боку секретар української Державної міжвідомчої комісії з питань увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета повідомив, що, за попередніми висновками групи українських експертів, які брали участь у розкопках, там було поховано не менше ніж трьох воїнів УПА. Він підкреслив, що пам'ятник має бути відновлено.