В Угорщині починають розуміти, що Україна буде послідовно захищати свої національні інтереси. Про це заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін на прес-конференції у Львові 25 жовтня, передає кореспондент видання "ГОРДОН".
Міністр нагадав, що 24 жовтня у Варшаві зустрічався з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто.
"Була тривала зустріч. Нам потрібні консульські консультації. Спочатку ми планували їх у Будапешті, зараз, якщо я не помиляюся, ми домовилися, що вони пройдуть у Києві, здається, 28 листопада. Ми говорили про порядок денний консультацій. Це дуже серйозне питання, оскільки ми повинні забезпечити, щоб угорські консули на території України дотримувалися міжнародного законодавства, яке вони порушували, і нашого українського законодавства", – сказав міністр.
Він нагадав, що наступного тижня Угорщина змінить назву посади "уповноваженого щодо Закарпаття".
"Третє, про що ми домовилися, – де ми можемо співпрацювати на Закарпатті. Я завжди говорив, що ми повинні перехопити в угорців ініціативу. Навіть із тим, що ми спрямовуємо туди менше фінансів... Про це будемо говорити. Буде зустріч таких уповноважених, оскільки ми в міністерстві найближчим часом теж призначимо таку людину. І нехай вони намагаються співпрацювати, де можуть. А де, на жаль, у нас є розбіжності, будемо говорити", – сказав міністр.
За словами Клімкіна, зустріч була "непростою, але конструктивною".
"Загалом Угорщина починає розуміти, що це для нас – питання нацбезпеки. Ми не збираємося воювати з угорцями, але свої національні інтереси ми будемо відстоювати дуже жорстко та послідовно. Думаю. наші угорські партнери нарешті це зрозуміли", – заявив глава МЗС України.
Відносини України й Угорщини погіршилися після ухваленого у вересні 2017 року Верховною Радою закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні. Угорщина висловила занепокоєння щодо майбутнього угорської меншини в Україні. Закон уже набув чинності, але для врегулювання ситуації Київ запропонував продовжити термін імплементації мовної статті до 2023 року (ухвалений закон передбачає, що вона набуде чинності у 2020-му). Переговори між країнами тривають, але українська влада заявила, що не буде переглядати закон.
До МЗС України 2 серпня 2018 року викликали тимчасового повіреного з питань Угорщини в Україні. Українські дипломати вимагали у нього роз'яснень щодо заснування в Угорщині посади уповноваженого, відповідального за розвиток Закарпатської області, а також щодо заяв прем'єр-міністра країни Віктора Орбана – 28 липня він сказав, що не вірить у реалістичність прагнень України до членства в ЄС та НАТО. У відповідь у МЗС Угорщини заявили, що не Угорщина веде недружню політику проти України, а навпаки.
Новий виток погіршення відносин між країнами стався після того, як ЗМІ опублікували відео, зняте в консульстві Угорщини в Берегові, на якому зафіксовано приймання в угорське громадянство жителів Закарпаття. Після скандалу Україна оголосила персоною нон ґрата консула Угорщини в Берегові. У відповідь Угорщина вислала українського консула.
У МЗС Угорщини заявляли, що Будапешт буде блокувати будь-які євроінтеграційні та євроатлантичні прагнення України, поки Київ не піде на поступки. Глава МЗС Угорщини Петер Сіярто називав політику Києва "темною диктатурою" і стверджував, що влада України хоче змінити етнічний склад Берегова, скоротивши кількість угорців, які там проживають.
Українські дипломати вважають, що Угорщина діє так, наче Закарпаття – її територія, тому Україна має показати, що на цей регіон поширюється її суверенітет.