+1 Київ
Постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба заявив у коментарі виданню "ГОРДОН", що донесе до нової української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи свою позицію – Україна попри все має відстоювати власні інтереси.
"Реакція України на повернення РФ у ПАРЄ вплинула на європейських політиків. Відразу після мого відкликання різними каналами в Київ полетіли сигнали: поверніть посла! Наші партнери добре усвідомлюють серйозність цього кроку України. У дипломатії відкликання посла – це серйозний крок. Гірше – лише розрив дипломатичних відносин. Тож їм не потрібно було нічого додатково пояснювати. Вони все зрозуміли. Також Україна зробила ще один крок, який не був помітним для широкої публіки, але мав ефект вибуху бомби – Україна на знак протесту не взяла участі в засіданні Комітету міністрів РЄ. Ні посла, ні дипломатів не було в залі. Це було вперше в історії Ради Європи й після цього теж у Київ полетіли сигнали. Але ми й далі дотримуємося своєї лінії. Україна робитиме те, що вважає за потрібне", – підкреслив Кулеба.
За його словами, остаточного рішення про подальші дії України в Раді Європи ще не ухвалили.
"Мене відкликали. Тобто не ходжу на роботу у формальному сенсі. Але беру участь у нарадах, зустрічах. Можу взяти відпустку, але це не скасовує того факту, що я перебуваю на консультаціях. Зараз – у Києві. Уже були зустрічі в Раді (старого складу), Міністерстві закордонних справ, Офісі президента. Але остаточних рішень ще не ухвалили. Думаю, до кінця серпня визначимося. Це не послаблює наших переговорних позицій. У нас є досить джерел одержання інформації. Крім того, за відсутності посла команда постпредства працює у Страсбурзі й виконує поставлені завдання. Відкликання посла може тривати стільки, скільки вважає за потрібне країна. До формування делегації це стосунку не має. Рішення ухвалить МЗС за погодженням з Офісом президента", – сказав співрозмовник.
Він зазначив, що українські дипломати допомагатимуть народним депутатам нового скликання, які увійдуть до складу делегації України в ПАРЄ.
"У мене є бачення стратегії, якої Україна може дотримуватися в майбутньому. У його основі принцип: нас ударили, і ми не маємо пробачати це нікому, незалежно від їх важливості і статусу. Решта – це тактика, де можливі різні варіанти. Я доведу свою позицію до нової української делегації, а вже вона вирішуватиме, що і як їй робити далі. У будь-якому разі, як це було і раніше, дипломати допомагатимуть депутатам ефективно представляти інтереси України в ПАРЄ", – резюмував Кулеба.
У ніч на 25 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, яка дала змогу Росії повернутися в асамблею. 26 червня ПАРЄ 116 голосами (проти – 62, утрималося – 15) ухвалила резолюцію про підтвердження повноважень делегації РФ без обмежень. Українські депутати заявили, що на знак протесту покидають сесію асамблеї.
26 червня представники делегацій України, Грузії, Польщі, Словаччини, Литви, Латвії та Естонії зачитали заяву про спільні дії у зв'язку із кризою в ПАРЄ, до якої призвело зняття санкцій із Росії. 1 липня до заяви приєдналася делегація Швеції. Країни підготують спільну резолюцію щодо ситуації в асамблеї.
Регламентний комітет ПАРЄ передав у Венеціанську комісію для вивчення питання про повноваження депутатів, обраних у російський парламент за партійними списками за допомогою голосів жителів окупованого Криму.
Як пише "Європейська правда", на наступній сесії ПАРЄ може бути повторне оскарження повноважень російської делегації в разі, якщо Венеціанська комісія підтвердить, що російських депутатів обрано нелегально завдяки голосам кримчан.
Росію позбавили права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі. На знак протесту у 2017 році Росія зупинила сплату внесків до бюджету Ради Європи (приблизно €33 млн на рік), що призвело до фінансової кризи в організації. У Росії заявили, що РФ виплатить Раді Європи борг за внесками, якщо ПАРЄ "усуне загрозу дискримінації національних делегацій".
У попередні роки вже було кілька спроб зняти санкції з російської делегації в ПАРЄ (цю ідею підтримував генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд), але вони не мали успіху.
