0 Київ
Колишній генпрокурор України Юрій Луценко не боїться повідомляти про вручення підозр екснардепам від Опозиційного блоку Олександрові Вілкулу та Дмитрові Колєснікову, оскільки вони більше не у владі. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловила юристка Анна Маляр.
"Зважаючи на все, Луценко хоче гідно піти. Водночас зберігши, як йому здається, імідж гідної, культурної людини, ще і професіонала. У суспільстві є великий запит на те, що він заявляє. Усі хочуть, щоб злочинці сиділи у в'язниці. Особливо багаті злочинці. Вілкул та Колєсніков не у владі, тому Луценку не страшно робити про них заяви. Тобто це, можливо, інерційне бажання залишатися ньюсмейкером і працювати на найпопулярніший у суспільстві запит: бандитам – тюрми. Ну це ж прекрасно. Юрій Віталійович – геній піару, із цим важко сперечатися", – зазначила Маляр.
Вона вважає, що представники попередньої влади не мають морального права говорити про притягнення до відповідальності колишніх регіоналів.
"Під час влади [експрезидента України Петра] Порошенка у мене складалося враження, що вони відкривають кримінальні провадження, бо не можуть цього не робити – надто вже серйозний тиск із боку суспільства. Проте вони ж ці справи і знищували. Яскравий приклад – розслідування щодо [ексміністерки охорони здоров'я України Раїси] Богатирьової. Журналісти принесли всі відомі їм факти, ішлося про мільйони державних коштів. Але в підсумку це закінчилося нічим. Отже, не було мети притягнути її до відповідальності. Та сама доля, як на мене, чекала і справу Майдану. Тож не представникам минулої влади говорити про притягнення колишніх регіоналів до відповідальності. По суті, для нової влади ці справи – успадковані. Вони, як гачок, яким нову владу можна буде чіпляти. Мовляв, ось дивіться, у них теж нічого не виходить! І, найімовірніше, так і буде. Тому що багато доказів щодо цих справ точно знищено", – заявила юристка.
За її словами, розслідування справ колишніх регіоналів дадуть зрозуміти, чи є домовленості між ними і нинішньою владою.
"Чи доведуть провину Вілкула й Колєснікова? Поки незрозуміло, чи є у нової влади якісь домовленості з регіоналами. А від цього дуже багато залежить. Потрібно розуміти рівень підозрюваних: це люди, які ухвалювали державні рішення. Якщо, припустімо, вони і брали участь у якихось корупційних схемах, то очевидно, що робили це не самостійно. До цього причетне велике коло людей, які не зацікавлені в розслідуванні. У будь-якому разі у процесі розслідування справ регіоналів буде зрозуміло, чи є у них якісь домовленості з новою владою. Те, що в них були домовленості з попередньою владою, – це очевидно. Поки робити висновки зарано. Я дивлюся, як формують зараз ГПУ, і складається враження, що вони дійсно готуються нормально працювати", – резюмувала Маляр.
Вілкул був головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації з березня 2010 року до грудня 2012-го, згодом до лютого 2014 року він обіймав посаду віцепрем'єра. Із листопада 2014 року – нардеп від Опозиційного блоку.
Подання щодо Вілкула Луценко вперше передав до Ради 25 травня. 19 червня у регламентному комітеті Ради заявили, що його члени не дістали відповідей на запитання щодо цього подання, тому повернули документи тодішньому спікеру парламенту Андрієві Парубію, щоб він звернувся до генпрокурора по відповідні роз'яснення. 18 вересня Луценко повторно вніс подання на Вілкула.
Сам екснардеп заявляв, що обвинувачення проти нього сфальсифіковано, "щоб збити його з усіх виборів". Під час розгляду подання генпрокурора регламентним комітетом Верховної Ради один із свідків – ексголова Дніпропетровської райдержадміністрації Вадим Кобиляцький – заявив, що давав свідчення під тиском.
За підсумками засідання 8 жовтня регламентний комітет Верховної Ради відклав публікацію свого рішення на два дні. 11 жовтня комітет опублікував свої висновки: у рішенні комітету йдеться, що "докази в поданні ґрунтуються на припущеннях та на свідченнях, які було здобуто незаконним шляхом".
16 жовтня за часткове зняття депутатської недоторканності з Вілкула проголосувало лише 137 парламентаріїв за необхідних 226.
Колєсніков керував Агентством держмайна України із грудня 2010 року. У грудні 2012 року тодішній президент країни Віктор Янукович звільнив його із цієї посади і призначив головою Дніпропетровської обласної держадміністрації. У березні 2014 року його було звільнено. У жовтні 2014 року Колєснікова обрали народним депутатом VІІІ скликання від Опозиційного блоку.
Луценко вніс до Верховної Ради подання на притягнення до кримінальної відповідальності Колєснікова 25 травня. "Слідством встановлено, що Колєсніков, перебуваючи на посаді голови Агентства держмайна України, зловживаючи службовим становищем, учинив певні дії, внаслідок чого стало можливим відчуження об'єктів нерухомості – виробничого та лабораторно-побутового корпусу державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості імені Я.Ю. Осади" у Дніпрі загальною площею майже 7 тис. м²", – повідомила речниця Луценка Лариса Сарган.
16 жовтня Верховна Рада не підтримала зняття недоторканності з Колєснікова. За це рішення проголосувало лише 163 народні депутати за необхідних 226.
