Опозиційний блок: Мовні норми закону "Про освіту" свідчать про неадекватність влади 

Опозиційний блок уважає, що введення в дію закону України "Про освіту" – це початок президентської кампанії. В опублікованій на офіційному сайті заяві партія зазначає, що вважає новий закон порушенням Конституції та прав не українськомовних українців.

"Кандидати у президенти від коаліції війни самовіддано б'ються за голоси українців західної частини нашої країни, змагаючись один з одним у фальшивому популістському патріотизмі. Влада руйнує не тільки імідж України в очах Європи, вона руйнує демократію і державу Україна. Мовні норми закону "Про освіту" свідчать про неадекватність влади. Ми будемо в судах боротися за скасування мовних норм закону, ми будемо відстоювати право кожного українця говорити і чути рідною мовою", – сказано в заяві.

У партії наголосили, що всі національності повинні мати право вибору мови виховання і навчання.

"Опозиційний блок заявляє: тільки зміна влади дозволить зберегти країну. Ми впевнені, що після виборів освітній закон, як і інші закони, що порушують Конституцію і заважають людям жити, будуть змінені", – резюмували в політичній силі.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому закон "Про освіту", 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко. Документ уводить 12-річну шкільну освіту, посаду освітнього омбудсмена і передбачає, що оклад педагогів залежатиме від підсумків їхньої сертифікації. Законом також розширено використання української мови в навчанні.

"Підхід, який там закладено, такий, що дошкільна і початкова освіта здобуваються рідною мовою. Під час навчання в початковій школі великий натиск іде на оволодіння державною мовою. Починаючи з базової освіти ми здійснюємо навчання українською мовою", – пояснила міністр освіти і науки Лілія Гриневич. 15 вересня за результатами зустрічі з главами дипломатичних місій вона заявила, що Україна готова надати в Раду Європи на експертизу статтю про мову освіти в законі про освітню реформу.

Своє занепокоєння щодо мовної статті в законі висловили Угорщина, Молдова, Польща, Росія, Болгарія та Греція.