+19 Київ
Естонія не підтримує будівництва російського газопроводу "Північний потік – 2". Про це в інтерв'ю "Радіо Свобода" 13 вересня сказала президентка країни Керсті Кальюлайд.
"Північний потік – 2" суперечить цілям Енергетичного союзу ЄС, які полягають у диверсифікації ринків. На основі цього принципу ми не підтримуємо його будівництва. У технічному плані це не стосується Естонії, де газ становить менше 10% від енергобалансу. Тому що ціни "Газпрому" в нашому регіоні непомірні... Тому Естонія не залежить від того газу", – сказала Кальюлайд.
Вона зазначила, що в Литві є енерготермінал для зрідженого газу, який знизив ціни, тому що є конкуренція.
"Те, що я кажу про балтійський енергетичний ринок, показує, що конкуренція і відкритий доступ для всіх – це шлях уперед. ЄС також вирішив переконатися в тому, що газопроводи, які йдуть у Європу, підпорядковуються правилам ЄС, що означає, що вони мають бути відкритими і для інших постачальників, окрім тих, хто будує сам газопровід і хто володіє ним. Вони також стосуються трубопроводів, навіть якщо вони ще не на європейській території... Сподіваємося, що нова Єврокомісія сприятиме побудові вільного, але одночасно і зеленого Енергетичного союзу ЄС", – сказала президентка.
"Північний потік – 2" – другий газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною по дну Балтійського моря, він складається з двох ниток. Довжина кожної з них – понад 1200 км, загальна потужність – 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його навпіл фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній. Оператор будівництва газопроводу повідомив, що проєкт можуть завершити до середини 2020 року.
Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія – ні. У серпні 2018 року оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
