Рада прийняла звіт слідчої комісії у справі Гандзюк та інших активістів

Рада прийняла звіт слідчої комісії у справі Гандзюк та інших активістів Комісію щодо нападів на активістів створили в Раді у грудні 2019 року
Фото: Верховна Рада України / Facebook

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради у справі про напад на активістів дійшла висновку, що розслідування вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк після певних успіхів фактично зупинилося.

17 червня Верховна Рада схвалила звіт тимчасової слідчої комісії (ТСК) щодо нападів на громадських активістів у 2017–2018 роках, зокрема на херсонську активістку Катерину Гандзюк. Про це передає кореспондент видання "ГОРДОН".

Постанову підтримало 307 народних депутатів України.

Презентуючи звіт ТСК, його голова, народний депутат від "Слуги народу" Ігор Василів зачитав позицію членів комісії.

"У розслідуванні справи Гандзюк... виявлено низку недоліків. Розслідування... після певних успіхів фактично зупинилося", – сказав він.

У звіті йдеться, що голові Херсонської облради Владиславу Мангеру, який фігурує у справі Гандзюк, так і не змінили запобіжного заходу й не усунули з посади. Приморський суд Одеси впродовж 10 місяців не провів жодного із 13 призначених засідань за участю ще одного фігуранта – Ігоря Павловського.

Що стосується справи одеського активіста Сергія Стерненка, то, на думку ТСК, таємницю слідства забезпечено не повною мірою.

У Верховній Раді IX скликання комісію з нападів на активістів створили 12 грудня 2019 року.

31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око. 4 листопада 2018 року активістка померла.

На початку червня 2019 року п'ятьом виконавцям злочину після угоди зі слідством ухвалили обвинувальні вироки. Їх засудили на строк від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Слідство вважає Мангера замовником, а бізнесмена Олексія Левіна – організатором злочину. Їм висунули підозри за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (організація вчинення за попередньою змовою групою осіб умисного тяжкого тілесного ушкодження у спосіб, який має характер особливого мучення, що призвело до смерті потерпілого).

Левіна, якого в березні 2020 року екстрадували в Україну з Болгарії, узяли під варту. За Мангера у лютому 2019 року внесли заставу в розмірі 2,5 млн грн, і весь цей час він перебував на волі.

12 червня Печерський райсуд Києва ухвалив рішення про примусове доправлення Мангера на засідання для обрання запобіжного заходу. Прокурор у справі Андрій Синюк повідомив, що досудове розслідування продовжено до 29 липня "у зв'язку з новими обставинами, що виникли". Він підтвердив, що прокуратура подала клопотання про зміну Мангеру запобіжного заходу із застави на тримання під вартою.

Адвокати підозрюваного заявили, що він не може прибути до суду через проблеми із серцем. Чиновник перебував в одній із лікарень Херсона.

Увечері 15 червня суд дав дозвіл на негайне затримання Мангера, а вранці 16 червня його затримали і доправили з Херсона в Київ. 16 червня Печерський районний суд не зміг обрати запобіжний захід Мангеру і переніс засідання на 17 червня.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати