Суд відмовився закрити справу про незаконне збагачення прокурора Кулика

Суд відмовився закрити справу про незаконне збагачення прокурора Кулика САП просила закрити справу про незаконне збагачення Кулика через зміну законодавства
Фото: sud-report.org.ua

Голосіївський районний суд Києва не зміг закрити справу щодо екс-прокурора сил АТО Костянтина Кулика через відсутність у нього повноважень.

3 травня Голосіївський районний суд Києва відмовився закривати справу про незаконне збагачення колишнього військового прокурора сил антитерористичної операції, заступника керівника департаменту міжнародного правового співробітництва Генпрокуратури Костянтина Кулика, повідомив "Судовий репортер".

Заступник глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Максим Грищук клопотав про закриття справи через набуття чинності закону, що скасовує кримінальну відповідальність за цією статтею.

Суд вирішив, що Кримінальний процесуальний кодекс не дає йому повноважень закрити справу на стадії судового розгляду, про що просить у клопотанні прокурор.

У виданні зазначають, що на минулому засіданні суд уже говорив Грищуку про цю колізію і радив "підкоригувати позицію", однак прокурор не став змінювати підстав клопотання.

Кулик також заперечив проти клопотання САП, заявивши, що хоче продовження розгляду справи й ухвалення виправдувального вироку.

Обвинувачений зазначив, що Конституційний Суд визнав ст. 368-2 КК такою, яка не відповідає Конституції, однак він уважає, що немає закону, який скасовує кримінальну відповідальність за цією статтею, і запропонував прокурору відмовитися від обвинувачення.

У підсумку суд відмовив прокурору і відклав розгляд справи.

У коментарі виданню "theБабель" Грищук пояснив, що у Кримінальному процесуальному кодексі є правова колізія, коли на підготовчому судовому засіданні суд має повноваження закрити провадження за п. 4 ст. 284 КПК, як це було зроблено стосовно міністра інфраструктури Володимира Омеляна, а на стадії судового розгляду такого пункту немає. Тому САП просила суд застосувати спільну норму за аналогією, але суд цього не зробив.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура передала до суду кримінальне провадження у справі Кулика в жовтні 2016 року. Слідство вважає, що Кулик протягом півтора року придбав майна на суму більшу, ніж його зарплата за п'ять років.

4 липня 2016 року Солом'янський районний суд Києва тимчасово усунув його від посади і відпустив під особисте зобов'язання. 13 липня Апеляційний суд відновив Кулика на посаді військового прокурора сил АТО.

У квітні 2017 року його перевели в департамент міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України.

26 лютого 2019 року Конституційний Суд визнав ст. 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) такою, що не відповідає Основному закону, і скасував її. У рішенні йдеться, що вона не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості та з конституційним приписом про неприпустимість притягнення особи до відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (ст. 62 та 63 Конституції).

У Національному антикорупційному бюро України повідомили, що наразі розслідують факти незаконного збагачення на суму понад 500 млн грн у межах 65 кримінальних проваджень, однак після рішення Конституційного Суду провадження про незаконне збагачення буде закрито.

Президент України Петро Порошенко 28 лютого заявив, що підготував законопроект про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати